Згідно з даними Міжнародної федерації експедиторських асоціацій (FIATA) на сьогодні 75 — 80% відправлень генеральних i контейнеризованих зовнішньоторговельних вантажів оформляється не вантажовідправниками, а за їх дорученням експедиторськими й агентськими підприємствами.
Асоціацію міжнародних експедиторів України (АМЕУ) було створено в 1994 р. i вже з 1995 р. вона є національною асоціацією FIATA. На сьогодні АМЕУ об’єднує понад 130 експедиторських підприємств України, що забезпечують організацію понад 50% імпортних i експортних перевезень вантажів i понад 70% транзиту всіма видами транспорту.
Відповідно в усьому світі спостерігається зміна вимог до кваліфікації сучасного експедитора, яка вимагає від фахівця уміння сконструювати оптимальну логістичну схему доставки вантажу від виробника до споживача, товару — від продавця до покупця за участю декількох видів транспорту, найчастіше з використанням спеціальних експедиторських документів.
Тенденція до спеціалізації багатьох видів підприємницької діяльності, зокрема транспортного процесу, зумовлює необхідність існування єдиного організатора перевезення, який професійно направляє, контролює i, головне, гарантує якість i успішне завершення перевезення, заощаджуючи час, гроші, нерви вантажовласника.
Питання щодо того, яким видом транспорту найкраще направити вантаж i за яким маршрутом, не повинні хвилювати вантажовласників. Кожен вид транспорту має низку як позитивних, так i негативних якостей, як i різні маршрути перевезень мають свої переваги i недоліки. Крім того, для розробки оптимальної логістичної схеми важливі характер i параметри вантажу, знання правил, законів, звичаїв, що існують у різних державах. Усе це — сфера дослідження i діяльності експедитора.
Якщо вантажовласник знає, куди йому потрібно доставити вантаж, а перевізник — яким чином його доставити, то експедитор організовує це перевезення найоптимальніше i з найменшими витратами. Експедиторські підприємства, що зарекомендували себе на ринку експедиторських послуг, зазвичай працюють зі своїми клієнтами на підставі Генерального договору транспортного експедирування, у якому визначаються загальні умови організації перевезення, права, обов’язки i відповідальність сторін, i наступних домовленостей (у формі заявок або угод) на конкретні перевезення. При цьому замовник, повністю знімаючи з себе всі турботи за організацію перевезення, як правило, перераховує на рахунок експедитора суми оплати за всі операції для того, щоб експедитор від його імені оплатив увесь комплекс послуг перевізника, вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання вантажу, митне оформлення тощо. Певна частина цієї суми є оплатою за роботу самого експедитора. Розміри експедиторської винагороди залежать від багатьох чинників, які на ринку організації перевезень надзвичайно динамічні. Проте будь-який замовник за бажання може одержати від експедитора вичерпну інформацію, будь-які дані щодо організації конкретного перевезення.
Питання частіше полягає в тому, як знайти надійного експедитора, де, яким чином i за якими критеріями слід його вибирати.
Законом України від 23.12.97 р. N 762/97-ВР «Про внесення змін до Закону України «Про підприємництво» транспортно-експедиторську діяльність було виключено з переліку ліцензованих видів діяльності. За даними МЗЕЗторгу України, у віданні якого раніше було ліцензування торговельно-економічної діяльності, в Україні нараховувалося не більше двох тисяч експедиторських підприємств, які мали ліцензії. Відтоді більш-менш точний облік підприємств, що беруть на себе обов’язок займатися експедируванням, відсутній. Внаслідок цього, а також через здавалось би простоту одержання легкого заробітку з’явилося безліч нових експедиторських фірм. На думку дилетантів, для організації експедирування, навіть міжнародного, достатньо телефону, деяких зв’язків на транспорті й пари «накатаних» маршрутів.
Дрібні експедиторські підприємства, а іноді й спеціально створені шахрайські фірми, час від часу з’являючись на ринку з метою відхватити солідний куш, не скупляться на обіцянки, часто шалено демпінгують, щоб роздобути клієнта. Однак часто-густо не можуть забезпечити якісного ТЕО, зривають терміни перевезення, втрачають вантаж i нерідко зникають з грішми клієнта. Після цього слабо допомагають «чорні списки», страховка i навіть міліція або Інтерпол.
За таких умов, на наш погляд, сучасні бізнесмени-вантажовласники матимуть гарантованість доставки, якість обслуговування й професіоналізм тільки в експедиторських підприємствах, що надовго i всерйоз присвятили свою діяльність експедируванню i з цією метою об’єдналися в національні асоціації експедиторів. Такі асоціації існують щонайменше в 85 країнах світу, в тому числі й в Україні, об’єднані у Міжнародну федерацію експедиторських асоціацій — FIATA.
Члени національної асоціації експедиторів на основі розроблених за моделлю FIATA i схвалених Торгово-промисловою палатою Загальних умов експедирування (General condition), інформаційної бази асоціації i накопиченого досвіду оформляють договірні документи, вибудовують оптимальну логістичну схему перевезення, організовують перевезення в найкоротші терміни i з мінімальними витратами, що й визначає якість експедиторських послуг.
Перевага таких підприємств очевидна не лише тому, що інформація про них як про членів національної асоціації є в багатьох доступних джерелах. Членство в асоціації дає можливість підтримувати міжнародні зв’язки, контакти з великими вантажовласниками, перевізниками, трейдерами та їхніми об’єднаннями, впливати на законодавчі й виконавчі органи з метою захисту своїх законних інтересів, одержувати необхідну інформацію з усіх питань своєї діяльності, кваліфіковану правову підтримку, брати участь у системі професійного навчання й підвищення кваліфікації i багато іншого, необхідного експедиторові для підтримки конкурентоспроможності i міжнародного рівня його послуг. Підприємства, що досягли певного ступеня професіоналізму, мають можливість завдяки посередництву національної асоціації стати індивідуальним членом FIATA, що, крім престижу, дає низку додаткових переваг.
Наголошуючи на необхідності високого професійного рівня експедиторської фірми, зазначимо, що на сьогодні дедалі більшого розвитку у світі набувають перевезення за формулою «від дверей до дверей» або змішані перевезення, за яких усі проблеми, пов’язані з доставкою вантажу з пункту відправлення до пункту призначення, бере на себе одна особа — найчастіше експедитор. Причому експедитор працює не як агент вантажовідправника або перевізника, а як самостійно діюча особа («договірний перевізник»), що видає єдиний транспортний документ на все перевезення — коносамент на змішане перевезення.
Видаючи коносамент на змішане перевезення, експедитор приймає вантаж під свою відповідальність на весь час перевезення. Це означає, що вантажовласникові у разі пошкодження вантажу не доведеться «ходити» по перевізниках, що здійснювали окремі етапи перевезення, а потрібно всього лише звернутися до експедитора. Це вищий рівень експедирування i досягти його може далеко не кожен.
Професіоналізм експедиторів підприємств — членів національних асоціацій постійно підвищується, оскільки це є одним із статутних завдань як FIATA, так i кожної асоціації. Відповідно до програм навчання, розроблених на підставі вимог FIATA, експедитори систематично підвищують свій професійний рівень за допомогою різних форм навчання й інформування, отримуючи по закінченні вивчення теоретичного курсу (120 годин) i успішної здачі іспиту диплом Федерації FIATA, що підтверджує міжнародний рівень їхньої підготовки. В Україні вже підготовлено 145 фахівців, які отримали дипломи FIATA.
З 2003 р. в Україні відповідно до ISO-9000 запроваджуватиметься добровільна сертифікація якості транспортно-експедиторських послуг i системи якості підприємств, які їх надають, що дасть змогу заповнити відсутність ліцензування i забезпечить одержання гарантованих кваліфікованих транспортно-експедиторських послуг у повному обсязі.
Визнання важливості транспортно-експедиторської діяльності у транспортній логістиці знаходить своє відображення в законодавчому процесі нашої держави. Комплексна програма розвитку України як транзитної держави включає прийняття Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» i розв’язання низки інших питань, пов’язаних з експедируванням. Правове регулювання участі експедиторів у транспортному процесі передбачається також у проектах законів «Про транспорт», «Про змішані перевезення», «Про морські порти» та інших нормативних актах.
Використана література:
1. Капельян С.Н. Основы коммерческих и финансовых расчетов: Учеб. пособие для вузов. - Минск, 1999.
2. Рынок и логистика / Под ред. Г. Гордона. - М., 1993.
3. Смехов А. Новое научное направление или новая панацея // Материально-техническое снабжение. - 1990. - № 1.
4. Соколенка С.И. Современные мировые рынки и Украина. - К., 1995.
|
Скачати "Контрольна на тему Визначення логістики. Фактори ефективності закупівельної діяльності"
