Реферат з логіки
на тему:
Логіка Давньої Індії
Уже в давніх упанішадах («Чхандогья», «Мундака») «…йдеться про існування кількох самостійних видів знання…, в переліку яких крім Вед і різних магічних мистецтв згадуються хронологія, логіка (риторика), етимологія, граматика, наука чисел, астрономія, військова наука» [І].
Виникненню логіки в Індії сприяли філософські диспути, на яких представники різних течій відстоювали свої погляди і спростовували думки опонентів. Тому логіка тривалий час була тісно пов'язана з риторикою, теорією ораторського мистецтва.
В історії індійської логіки виділяють три основних періоди, по-різному окреслюючи хронологічні рамки.
За В. Донченко
— перший період VI ст. до н.е. — II—III ст. н.е.;
— другий період. II—III ст. — Х ст.;
— третій період: XII—XVII ст. За М. Коадаковим [34]:
— перший період (рання буддистська логіка) — VI—V ст. до н.е. — II ст. н.е.;
— другий період (діяльність шкіл вайшешика і ньяя) — ПІ—У ст.;
— третій період (розквіт буддистської логіки) — VI— VIII ст.
Перший період
Уже в ранній буддистський період (буддистська логіка до Дигнаги) були написані трактати про те, як ефективно вести диспути. При цьому в центрі уваги стояло питання про сутність, види та місце виголошення промов. Важливого значення надавалося психології мислення (не радили виступати з промовами у стані перевтоми, суму, гніву чи якогось іншого сильного збудження) і власне ораторському аспекту промови. Зверталась увага й на логічну переконливість промов та необхідність дотримання правил логіки
Тогочасні мислителі розрізняли шість видів промов :
— промова про себе;
— красива промова, що дає насолоду (художнє слово);
— промови диспутів, у яких співбесідники, втягнуті в дискусію, висловлюють протилежні думки з приводу певної тези,
— "дурна промова», в якій викладається хибне вчення;
— правильна промова, яка узгоджується з істинним ученням і ставить за мету донести до слухачів істинне знання;
— промова, в якій викладається істинне вчення,
Вважалось, що перший І другий види промов можуть бути як «хорошими», так і «дурними»; і з цим треба рахуватися. Третій і четвертій — завжди «дурні», тому їх необхідно уникати, А п'ятий і шостий — завжди «хороші», їх треба завжди застосовувати.
Різнили промови і за місцем виголошення:
— перед царем;
— перед правлячими;
— на великому зібранні;
— перед тими, хто добре знає вчення;
— перед брахманами,
— перед тими, хто любить слухати істинне вчення.
|
Скачати "Реферат на тему Логіка Давньої Індії"
