Наркотики, Детальна інформація

   5-10 мл 25 % розчину протягом 5-10 днів. Унітіол вводять хворим у м’язи по 5-10 мл 5 % розчину протягом 5-6 днів. Частково патологічний потяг до наркотику здатен пригнічувати імуномодулятор пірогенал, який вводять хворим у м’язи від 50 до 1000 МПД (мінімальних пірогенних доз). Застосовують глутамінову кислоту, поступово підвищуючи добову дозу до 10-12 г, яка пом’якшує, а іноді навіть знімає абстинентний синдром і попереджує рецидиви.

   Хворим в стані абстиненції показані гепатопротектори, анальгетики, нестероїдні протизапальні засоби, спазмолітики та судиннорозширювальні препарати, ноотропні речовини (нейрометаболічні церебропротектори), комплекс вітамінів, особливо А, В1, В6, В12, С, РР, Е.

   Позитивний вплив на хворих у стані абстиненції проявляють методи неспецифічної дезінтоксикації, комплексне застосування лазерних, сорбційних та електрохімічних методів терапевтичного впливу тощо. Зокрема, лікування абстинентного синдрому розпочинають із внутрішньосудинної лазерної гемотерапії (1,5-2 мВт, двічі на день з інтервалом 6-8 годин, експозиція становить 30-40 хвилин). Якщо прояви абстиненції надзвичайно тяжкі, додатково підключають сорбційні (гемо- та ентеросорбція) та електрохімічні методи детоксикації в поєднанні з методами рефлексотерапії (акупунктура, мікрохвильова резонансна терапія). Внутрішньосудинну лазерну гемотерапію можна здійснювати під прикриттям натрію гіпохлориду (0,03-0,06 % розчин по 1500-2000 мл на добу, не більше 500 мл на 1 ін’єкцію, кожні 6-8 годин; швидкість внутрішньовенної інфузії – 20-40 крапель/хв.). При тяжких формах абстиненції, зумовлених тривалою і масивною наркогенною інтоксикацією, показана також екстракорпоральна лазерна гемокарбоперфузія (гемосорбція). Оптимальний режим її проведення: зі швидкістю

   60-120 мл/хв., об’єм - 2-4 ОЦК. Застосування цього методу найбільш оправдано при появі початкових ознак абстиненції, доцільно проводити його двічі, з інтервалом в 1-2 дні, на 1 і 3 добу інтенсивної терапії.

ДОДАТОК

Міжнародна класифікація хвороб (10-й перегляд)

Класифікація психічних і поведінкових розладів

   F10-F19 Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин

   F10.- Розлади психіки та поведінки внаслідок уживання алкоголю

   F11.- Розлади психіки та поведінки внаслідок уживання опіатів

   F12.- Розлади психіки та поведінки внаслідок уживання каннабіноїдів

   F13.- Розлади психіки та поведінки внаслідок уживання седативних

   або снодійних середників

   F14.- Розлади психіки та поведінки внаслідок уживання кокаїну

   F15.- Розлади психіки та поведінки внаслідок уживання інших

   стимуляторів, у т.ч. кофеїну

   F16.- Розлади психіки та поведінки внаслідок уживання

   галюциногенів

   F17.- Розлади психіки та поведінки внаслідок уживання тютюну

   F18.- Розлади психіки та поведінки внаслідок уживання летких

   розчинників

   F19.- Розлади психіки та поведінки внаслідок уживання декількох

   середників та інших психоактивних речовин

   4., 5- і 6-значні категорії використовуються для уточнення клінічного стану; діагностичні критерії, спільні для всіх психоактивних речовин, наведено для гострої інтоксикації та стану відміни

   F Іх.О Гостра інтоксикація

   ОО Неускладнена

   О1 З травмою або іншими тілесними ушкодженнями

   О2 З іншими медичними ускладненнями

   О3 З делірієм

   О4 З розладами сприйняття