Агропромисловий комплекс області включає сировинну, переробну та обслуговуючи галузі. Основні його сфери – сільське господарство, яке спеціалізується на вирощуванні цукрових буряків, льону – довгунця, зернових культур та виробництво яловичини, м’яса птиці. В галузевій структурі сільського господарства переважає тваринництво (61,8% валової продукції сільського господарства). В області 306 колгоспів, 90 радгоспів, 7 птахофабрик, овочева фабрика, 17 комбікормових заводів (найбільші – Стрийський, Красненський).
Створено 10 агропромислових комбінатів (“Дністер” – у Жидачівському, “Стрий” - у Стрийському, “Буг” – у Буському, “Подністров’я” – у Миколаївському районі та інші), 8 агропромислових об’єднань, 2 асоціації агропромислових кооперативів, 6 агрофірм, у тому числі овочева агрофірма “Провесінь”; 2 агроторгівельних міжнародних підприємств (Винники, Мостиська). Площа сільськогосподарських угідь становить 1263,2 тис. га., утому числі орні землі – 864,8 тис. га, сіножаті і пасовища – 375,3 тис. га. Посівна площа 868 тис. га. Осушено 465 тис. га, зрошується 38 тис. га (меліоративні системи “Дністер”, “Солокія”, “Верешиця”, “Нежухівка”, Полтвинська та інші). Основні зернові культури: озима пшениця, ярий ячмінь; технічні: цукровий буряк, льон – довгунець. На значних площах вирощують картоплю. Навколо Львова, Дрогобича, Червонограда, Трускавця, Моршина – овочівництво. Тваринництво м’ясо –молочного напряму (скотарство, птахівництво, свинарство). Розвивається ставкове рибництво і бджільництво.
За спеціалізацією сільського господарства в області виділяють 3 головні зони: гірсько – карпатську (головні чинники м’ясо – молочне скотарство), рівнинну (поєднання м’ясо – молочного скотарство з вирощуванням цукрових буряків, льону – довгунця) та приміську (м’ясо – молочне скотарство, птахівництво, овочівництво). До складу агропромислового комплексу області входять агропромислові спеціалізовані комплекси рослинницького (зерно промисловий, бурякоцукровий, плодоовочевий у лісостеповій зоні та льонопромисловий на Малому Поліссі і у передгірних районах) та тваринницького (м’ясопромислового, молочнопромислового та птахо промислового) напрямків. Навколо міст розвиваються агропромислові приміські комплекси.
Транспортна інфраструктура.
Транспортна система довжиною залізниць загального користування 1308 км, з них електрифіковано 763 км; пересічна густота 60 км на 1000 км2. Головні залізничні магістралі: Київ – Львів – Стрий – Чоп, Львів – Самбір – Ужгород, Львів – Перемишляни, Львів – Івано-Франківськ, Стрий – Дрогобич – Самбір, Львів – Червоноград – Володимир-Волинський. Залізничні вузли: Львів, Красне, Стрий, Червоноград, Самбір. Довжина автомобільних шляхів 7,9 тис. км, у тому числі твердим покриттям – 7,6 тис. км. Пересічна густота автомобільних шляхів 366,9 км на 1000 км2. Найбільша частина в центральній частині області та на Передкарпатті, найменша – в горах. Головні автомобільні магістралі: Льві – Броди – Київ, Львів – Стрий – Мукачеве, Львів – Мостиська, Львів – Івано-Франківськ, Львів – Тернопіль. У Львові – аеропорт. Територією області проходить нафтопровід “Дружба”, газопроводи Уренгой – Помари – Ужгород, Іванцевичі – Долина. Внутрішні відміни. На території Львівської області сформувалися 3 господарські підрайони: Центральний, Південний і Північний. Галузі спеціалізації Центрального підрайону – машино – будівна, металообробна, легка, харчова; сільські господарства приміського типу, розвинуте рекреаційне господарство; Південного підрайону – видобування і переработка нафти, газу, калійних солей, деревообробка; м’ясо – молочне скотарство, льонарство; рекреація (Трускавець, Мор шин, Східниця). Спеціалізація Північного підрайону визначається вугільною, електроенергетичною і хімічною галузями промисловості; м’ясо – молочним скотарством та рослинництвом зерно – буряківничо – льонарського напряму.
Заключення.
Львівська область має дуже розгалужені економічні зв’язки з усіма областями України, великими економічними районами, із зарубіжними країнами. Вона вивозить продукцію різних галузей: автобуси, автонавантажувачі, крани на автомобільному ходу,
мопеди, сільськогосподарські машини, верстати з числовим керуванням, телевізори, контрольно – вимірювальні прилади та інше, сірку, калійні добрива, штучне волокно, вугілля, м’ясо, цукор, трикотаж, неткані матеріали, цемент. Ввозить машини, деталі та комплектуючі вузли, нафту, газ, метал, товари народного споживання. У Львівські області 12 вузів. До курортних та оздоровчих ресурсів належать різні мінеральні води (гідрокарбонатна кальцієво – магнієва слабо мінералізована нафтуся у Трускавці, Шклі та Східниці, хлоридно – сульфатна або сульфатно – хлоридна натрієво – магнієва у Моршині, сірководневі сульфатно – гідрокарбонатні кальцієві у Немирові) і торфові лікувальні грязі. Діє 62 санаторії та пансіонати з лікування (найбільші: “Каштан”, “Янтар”, “Рубін”, Кришталевий палац”, “Алмаз” у Трускавці). Функціонують 3 турбази (“Львівська” у Львові, “Джерела Карпат” у селищі Розлучі Турківського району, “Перевал” у селищі Климці Сколівського району). Територією області проходить 14 планових туристичних маршрутів.
Література:
1. Генсірук Степан Антонович, Нижник Марія Степанівна. Географія лісових ресурсів України / С.А. Генсірук (ред.). — Львів, 1995.
2. Ковтун Василь Васильович. Промисловий комплекс України /економіка- екологія- географія/ : Програма для вищих навч. закл. / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К. : Логос, 1998.
3. Природа Українських Карпат. Львів, 1993р.
4. Природа Львівської області. Львів, 1990р.
5. Географічна енциклопедія України. Другий том, Київ,1990р.
|
Скачати "Реферат на тему Економічно - географічна характеристика Львівської області"
