Використання українських ігор з елементами співу та музичного супроводу в дитячому садку, Детальна інформація

Козуню-любуню

Козуню-любуню пристань до мене.

Нічого робити не будеш в мене.

Приспів: Топ-гоп, козуню, гоп-гоп, сіренька,

Гоп-гоп, козуню, гоп-гоп, моя маленька.

У мене водиця віконцем тече,

І мене горобчик хліба напече.

Приспів:

У мене лисиці спечуть паляниці,

У мене ведмідь ізварить обід.

Приспів:

Послухай, козуню, як дзвони дзвонять,

Як скрипки грають, як бубни бубнять.

Кицька

Де ти, Кицько, ходила?

У млині сиділа.

Що там, Кицько, робила?

Житечко молола.

Що там, Кицько, заробила?

Шапочку дукатів.

Що ти, Кицько, купила?

Бубликів багато.

З ким бублики поїла?

З гостями у свято – няв, няв.

Кицька входить весела у коло й відповідає на запитання, що їй дає гурт, ілюструючи свої відповіді рухами та жестикуляцією.

Квочка

У цю народну гру діти завжди любили гратися на провесні, тільки-но квочку з курчатами випускають на двір. Забивають у землю кілочок, прив’язують до нього мотузок; по вибору хтось із дітей стає за квочку і, взявшись за кінець мотузки, рухається по колу під приспів:

Ходить квочка коло кілочка,

Водить діток, дрібних квіток,