Франц Шуберт. Життєвий і творчий шлях, Детальна інформація

Другий же цикл (24 пісні) має більш похмурий, іноді навіть трагічний характер; багато пісень сповнено почуття розчарованості, туги, самотності; дуже популярна з цього никлу пісня «Лірник».

Інструментальна музика. Шуберт відомий не тільки як творець прекрасних пісень, але і як автор інструментальних творів — камерних та оркестрових.

З його симфоній кращими е велика чотиричастинна симфонія в до-мажорі, життєрадісна, основана на народних мелодіях, і дуже популярна симфонія в сі-мінорі, так звана «Незакінчена». У цій симфонії, на відміну від встановленого звичаю, не три або чотири частини, а тільки дві. Незважаючи на це, симфонія справляє враження цілком закінченого твору.

Основною частиною, що визначає зміст і характер всього твору, є перша частина. Вона починається з вступу зосередженого, похмурого (повільна, протяжна мелодія в низькому регістрі).

Ця мелодія надалі розробляється поряд з обома темами (головною і побічною) і набуває значення теми, яка визначає характер усієї частини: нею починається розробка, вона ж звучить і в самому кінці. Після вступу йде перша партія (головна), співуча, трохи сумна, що нагадує своїм характером і будовою пісню (спочатку вступає акомпанемент, потім звучить мелодія). Ця тема майже без переходу змінюється другою (побічною) партією, більш світлою, рухливою, що нагадує танець.

Мелодійне багатство, щирість і доступність мелодій у симфонії є причиною її широкої популярності.

Фортепіанні твори. Фортепіанних творів у Шуберта дуже багато; серед них головне місце займають невеликі п'єси, найчастіше танцювального характеру, наприклад, лендлери, екосези, марші, але найбільше він любив вальс. Вальси Шуберта невеликі, чарівні щодо своєї простоти, щирості і мелодійності. З інших фортепіанних творів найбільш відомі «Музичні моменти» та «Експромти» наприклад, «Музичний момент фа-мінор».

Значення творчості. Шуберт є одним з найулюбленіших широкими масами композиторів. Його музика чарує своєю щирістю, життєвою правдивістю, виразністю, простотою.

Шуберт — лірик; основним засобом вираження у нього є мелодія, і тут він дійсно невичерпний. Пісенність характерна для всієї творчості Шуберта, але з особливою силою і різноманітністю виявляється в художній пісні.

До Шуберта пісня займала у творчості композиторів другорядне місце. Шуберт же підніс пісню на виняткову висоту, зробив її щодо глибини і значності рівноправним жанром поряд з іншими провідними в той час жанрами, наприклад, оперою або симфонією.