“Піду в садочок” – українська народна пісня в обробці Миколи Дмитровича Леонтовича, Детальна інформація
“Піду в садочок” – українська народна пісня в обробці Миколи Дмитровича Леонтовича
В пісні використовуються вісімкові і шістнадцяті тривалості.
Митроритмічна ланка твору виглядає так:
В мелодії використовується голосоведіння стрибкоподібне.
Незхідне
Стрибкоподібне
Тембр твору: пісня написана в помірно-швидкому темпі (Allegretto) який не змінюється.
Ладо тональні особливості твору.
Тональність твору фа-дієз мінор, не змінюється на протязі всього твору. Композитор використовує гармонійний вид мінору.
Характеристика гармонічної мови.
Гармонічна мова є простою, написана нескладними інтервалами. Найбільш зустрічаються такі акорди, як:
Характеристика фактури.
Фактура в творі гомофона з елементами підголоскової поліфонії.
Взаємозв’язок фактури із змістом твору і виражальними засобами.
Хорова фактура тісно зв’язана із змістом пісні. Всі засоби музичної виразності зіграли важливе значення в розкритті художнього образу.
Мелодія відіграє найбільше значення в розкритті змісту пісні. Мелодія пісні має характерну для багатьох фольклорних зразків песиметричну будову періоду (4+3+3).
Як і в деяких інших випадках, композитор йде шляхом органічного поєднання принципів варіантної підголоскової та терцової втори.
Прямопис надає своєрідного забарвлення.
Вокально-хоровий аналіз
Тип і вид хору – мішаний, чотириголосний.
В хорі є чотири партії – сопрано, альт, тенор, бас. Поділу у хорових партіях немає.
Теситурні умови.
Теситурні умови досить вигідні для кожної хорової партії, всі вони звучать в зручному діапазоні.
Ступінь вокального навантаження.
Всі хорові партії мають однакове вокальне навантаження і не має ніяких проблем у виконанні твору. Важливу роль відіграє партія сопрано, яка веде мелодію. Всі інші партії створюють гармонічний фон до мелодії.
Особливості інтонування
В творі композитором використовується гармонічна і натуральна ІІІ ступінь. Для того потрібно звернути увагу хористів на інтонування ІІІ ст.. Потрібно низько, враховуючи цілий тон між VІІ ступенем і тонікою, а в даний твір можуть використовувати навчальні, професійні, досвідчені самодіяльні хори.
Диригентсько-виконавський аналіз.
Обробка української народної пісні “Піду в садочок” написана в трьохдольному розмірі 3/8 – простий тридольний розмір. Застосовують тридольну схему тактування. Перша доля, що її рахують “на раз”, наголошена, отже, найсильніша, друга, на яку припадає в рахуванні два – відносно сильна, третя доля, яку рахують на три – слабша.
Перший жест починають щ точки А енергійно вниз, у напрямі точки Б. Ще не досягнувши її, повертають руху трохи ліворуч і тут накреслюють нею, в повітрі петлю. Ця петля закінчує перший жест і є водночас початком другого. Другий жест роблять праворуч, підкреслюючи рукою довгу криву з деяким спрямуванням вниз і закінчують його трохи вище, перед правою стороною грудей. Третій найслабший жест роблять під гострим кутом спочатку в протилежному напрямі до попереднього, тобто кривою лінією ліворуч, і закінчують схему жестом угору у вихідній точці А.
Аналіз динаміки
Митроритмічна ланка твору виглядає так:
В мелодії використовується голосоведіння стрибкоподібне.
Незхідне
Стрибкоподібне
Тембр твору: пісня написана в помірно-швидкому темпі (Allegretto) який не змінюється.
Ладо тональні особливості твору.
Тональність твору фа-дієз мінор, не змінюється на протязі всього твору. Композитор використовує гармонійний вид мінору.
Характеристика гармонічної мови.
Гармонічна мова є простою, написана нескладними інтервалами. Найбільш зустрічаються такі акорди, як:
Характеристика фактури.
Фактура в творі гомофона з елементами підголоскової поліфонії.
Взаємозв’язок фактури із змістом твору і виражальними засобами.
Хорова фактура тісно зв’язана із змістом пісні. Всі засоби музичної виразності зіграли важливе значення в розкритті художнього образу.
Мелодія відіграє найбільше значення в розкритті змісту пісні. Мелодія пісні має характерну для багатьох фольклорних зразків песиметричну будову періоду (4+3+3).
Як і в деяких інших випадках, композитор йде шляхом органічного поєднання принципів варіантної підголоскової та терцової втори.
Прямопис надає своєрідного забарвлення.
Вокально-хоровий аналіз
Тип і вид хору – мішаний, чотириголосний.
В хорі є чотири партії – сопрано, альт, тенор, бас. Поділу у хорових партіях немає.
Теситурні умови.
Теситурні умови досить вигідні для кожної хорової партії, всі вони звучать в зручному діапазоні.
Ступінь вокального навантаження.
Всі хорові партії мають однакове вокальне навантаження і не має ніяких проблем у виконанні твору. Важливу роль відіграє партія сопрано, яка веде мелодію. Всі інші партії створюють гармонічний фон до мелодії.
Особливості інтонування
В творі композитором використовується гармонічна і натуральна ІІІ ступінь. Для того потрібно звернути увагу хористів на інтонування ІІІ ст.. Потрібно низько, враховуючи цілий тон між VІІ ступенем і тонікою, а в даний твір можуть використовувати навчальні, професійні, досвідчені самодіяльні хори.
Диригентсько-виконавський аналіз.
Обробка української народної пісні “Піду в садочок” написана в трьохдольному розмірі 3/8 – простий тридольний розмір. Застосовують тридольну схему тактування. Перша доля, що її рахують “на раз”, наголошена, отже, найсильніша, друга, на яку припадає в рахуванні два – відносно сильна, третя доля, яку рахують на три – слабша.
Перший жест починають щ точки А енергійно вниз, у напрямі точки Б. Ще не досягнувши її, повертають руху трохи ліворуч і тут накреслюють нею, в повітрі петлю. Ця петля закінчує перший жест і є водночас початком другого. Другий жест роблять праворуч, підкреслюючи рукою довгу криву з деяким спрямуванням вниз і закінчують його трохи вище, перед правою стороною грудей. Третій найслабший жест роблять під гострим кутом спочатку в протилежному напрямі до попереднього, тобто кривою лінією ліворуч, і закінчують схему жестом угору у вихідній точці А.
Аналіз динаміки
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021