Хімічні бойові отруйні речовини, Детальна інформація

· забруднити місцевість, аби змусити противника залишити позиції або утруднити його пересування по певній території.

Для виконання цих задач можуть бути використані:

- ракети

- авіація

- артилерія

- хімічні фугаси.



Характеристика основних отруйних речовин

До ОР належать такі хімічні сполуки:

· зарін

· зоман

· V-гази

· іпріт

· синільна кислота

· фосген

· диметиламід лізергінової кислоти

а) Зарін - це рідина без кольору та запаху, яка належить до класу нервово-паралітичних отруйних речовин. Зарін заражує повітря парами та газами, тобто є нестійкою ОР. Проте іноді він може використовуватися в рідинно-краплинному вигляді для зараження техніки та місцевості. У такому випадку стійкість заріну може бути: влітку - декілька годин, взимку - декілька діб.

Зарін завдає шкоди через органи дихання, шлунково-кишкову систему, може діяти й через шкіру, не викликаючи при цьому її ураження. Степінь ураження заріном залежить від його концентрації в повітрі та часу перебування в зараженій атмосфері.

У наслідок дії заріну у потерпілого виникають слюнотечія, сильне потовиділення, запаморочення, втрата свідомості, параліч і, як результат отруєння, смерть.

б) Зоман - рідина без кольору та запаху, належить до класу нервово-паралітичних ОР. За своїми властивостями дуже схожа на зарін. Стійкість зоману дещо вища ніж у заріну, на організм людини він діє майже в 10 разів сильніше.

в) V-гази - це малолітучі рідини з дуже високою температурою кипіння, тому їх стійкість набагато більша, ніж стійкість заріну. Так само як зарін і зоман, вони належать до класу нервово-паралітичних ОР.

V-гази в 100 - 1000 разів токсичніше за інші ОР нервово-паралітичної дії. Вони характеризуються високою активністю при дії через шкіряні покрови, особливо в рідинно-краплинному стані: навіть маленька краплинка V-газу, яка потрапила на шкіру людини викликає смерть.

г) Іпріт - темно-бура масляниста рідина з характерним запахом, що нагадує запах часника чи гірчиці. Належить до класу шкіряно-наривних ОР.

З заражених ділянок іпріт випарюється повільно: його стійкість на місцевості влітку сягає 14 діб, взимку - місяці і більше.

Іпріт діє на організм по-різному: у рідинно-краплинному й пароподібному вигляді він уражає шкіру та очі, у пароподібному - дихальні шляхи та легені, якщо ж він потрапляє з їжою та водою, то йде ураження травної системи. Дія іпріту проявляється не відразу, а через деякий час, який називається періодом прихованоої дії.

Краплі іпріту, що потрапили на шкіру швидко всмоктуються, а через 4 - 8 годин замість них з’являються сверблячі червоні плями. На кінець першої доби утворюються маленькі пухірці, які потім зливаються поодинокі великі пухирі, заповнені янтарно-жовтою рідиною, яка з часом мутнішає. Цей процес супроводжується підвищенням температури. Через 2 - 3 доби пухирі прориваються, виникають виказки, які довгий час не загоюються. Якщо у виразку потрапить інфекція, строк загоєння може становити 5 - 6 місяців.

Органи зору уражаються пароподібним іпрітом навіть при найменших його концентраціях і терміні дії 10 хвилин. Період прихованої дії триває від 2 до 6 годин, потім з’являються ознаки ураження: відчуття піску в очах, боязнь світла, сльозотечія. Захворювання триває 10 - 15 днів, після чого настає одужання.

Ураження органів тралення можливе при вживанні отруєної іпріпом їжі. У найгірших випадках отруєння після періоду прихованої дії (30 - 60 хвилин) проявляються ознаки ураження: біль під грудьми, нудота, рвота, загальна слабкість, головний біль. Надалі процес прогресує: спостерігаються паралічі, різка слабкість, виснаженість. Через 3 - 12 діб можливі смертельні випадкі через повне знесилля та виснаженість.

д) Синільна кислота - рідина без кольору з запахом, що нагадує запах гіркого міндалю. Синільна кислота швидко випаровується і діє лише в пароподібному стані. Належить до ОР загальноотруйної дії.

Характерними ознаками ураження синільною кислотою є: металевий присмак у роті, подразнення горла, запаморочення, слабкість, нудота. Потім нестерпна віддишка, уповільнюється пульс, отруєний втачає свідомість, настають різкі судоми. Судоми спостерігаються недовго, на зміну їм приходить повне розслаблення м’язів, спад температури, пригнічення дихання з наступним його припиненням. Серцева діяльність після зупинки дихання продовжується ще протягом 3 - 7 хвилин.