Природа, цивілізація та я, Детальна інформація

пилові викиди, які виникають під час видобутку руд відкритим шляхом, забруднюють атмосферу і створюють потужні геохімічні аномалії в грунтах;

дефляція і розмивання хвостовищ збагачувальних фабрик та відвалів розкривних порід, які створюють інтенсивні потоки розсіяння в водних системах і локальні ореоли в грунті;

стік високомінералізованих вод з підземних гірничих виробок і кар’єрів, які зумовлюють інтенсивні і потужні потоки розсіяння в водних системах;

стічні води збагачувальних фабрик після очисних споруд, які забруднюють водні екосистеми;

розсіяння рудного компоненту при транспортуванні, яке створює ореоли забруднення грунтів;

організовані і неорганізовані викиди в атмосферу при збагачувальному циклі;

природні геохімічні аномалії (ореоли розсіяння в грунтах та поверхневих водах), гідрохімічні аномалії в підземних водах;

екзогенні процеси (зсуви, осідання, провали, підтоплення тощо).

Наслідками діяльності цих міграційних потоків є забруднення 3 основних складових довкілля: атмосфери, грунту, поверхневих і підземних вод та виникнення антропогенних форм рельєфу.

Порівнюючи небезпеку забруднення повітря, водостоків, водойм і грунтів, необхідно врахувати не тільки абсолютну кількість і відносну концентрацію забруднюючих речовин в цих середовищах, а і засвоєння їх живими організмами, надходження забруднюючих речовин у системи життєзабезпечення (їжу, повітря, питну воду). Все це зумовлено особливостями міграції хімічних елементів в техногенних ландшафтно-геохімічних комплексах і потребує комплексного вивчення.

Оцінюючи загальну картину забруднення довкілля необхідно приймати до уваги наступне:

забруднення (за виключенням вуглекислого газу) у повітрі не нагромаджується, тоді як у водних системах і грунтах воно може діяти тривалий час;

воду можна очистити перед вживанням, тоді як повітря і грунти нереально;

забруднення викидами і стоками є розсіяним, а забруднення твердими відходами - локалізовано;

грунти є багатолітнім (десятки-сотні років) депонентом забруднення.

Отож, в результаті аналізу стану Криворізького залізорудного басейну я дійшов висновку, що його треба вважати незадовільним і він потребує докорінного покращання. Звичайно, сьогодні наша країна знаходиться в скрутному економічному становищі і наш уряд докладає усіх зусиль для подолання усіх економічних негараздів та виведення суспільства на рівень стабільного розвитку та процвітання. Тож зрозуміло те, що, хоча офіційно питання подолання екологічних проблем в Україні вважається одним з найприорітетніших, насправді ж екології зараз приділяється недостатньо уваги. Але якщо ми збираємося жити не тільки сьогоднішнім днем, а і хочемо забезпечити своїм дітям гідне майбутнє, питанням екології треба надати першочергового значення.

Ось чому я вирішив обрати екологію своєю майбутньою спеціальністю. На мою думку еколог - благородна і шанована професія. Як лікар, що піклується про хворе людське тіло, чи психіатр, що дікує хвору людську душу, еколог, в свою чергу, лікує хворе тіло та душу природи.

В Україні багато екологічних проблем, і кожна з них не є легкою і потребує чимало зусиль для свого вирішення. І, як еколог, я буду намагатися зробити свій внесок у подолання екологічної кризи в Україні.

На мою думку, перспективним в Україні є розвиток екологічної політики, як одного з інструментів створення в нашій державі справді діючого екологічного законодавства, яке б відповідало світовим нормам і стандартам, але, водночас було б пристосоване до реалій життя в Україні.

В свою чергу, у майбутньому я б хотів працювати у державних чи приватних установах, що займаються екологічною експертизою діяльності підприємств видобутку кам’яного вугілля чи залізної руди, бо вважаю проведення таких експертиз необхідним. Крім того, я вважаю, що саме в цій галузі природоохоронної діяльності я зможу найкраше застосувати отримані в НаУКМА знання і навички.



Список використаної літератури:

Інформаційний бюлетень про стан геологічного середовища України за 1991р. - Київ, 1992.

Лазаренко Е.К., Гершойг Ю.Г., Бучинская Н.И. и др. Минералогия Криворожского басейна. Наук.думка., Киев, 1977, 544 с.

Михайлов А.М. Охрана окружающей среды про разработке месторождений открытым способом. - М., Недра, 1981.