Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000, Детальна інформація
Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000
Для нанесення на карту зон поперечного перекриття необхідно від верхнього маршруту відкладати відрізок l', який рівний:
,
де
m - масштаб фотографування;
M – масштаб карти;
l – розмір знімка (18 см).
Визначення польових розпізнавальних точок проектується в доповненні до тих, які вже є на місцевості (пункти тріангуляції, полігонометрії, репери) з метою забезпечення необхідною плановою основою кожної секції фотограмметричної мережі.
Планові опознаки, що проектуються повинні по можливості суміщатися з реперами нівелювання. На ділянках знімання, які простягаються в напрямку маршрутів менше ніж на 160-200 см в масштабі створюваного плану (що для знімання масштабу 1:2000 відповідає на місцевості 3.2-4 км).
Планові розпізнавальні точки розміщують посередині смуг поперечного перекриття знімків за схемою приведеною на рисунку 1.
Віддаль між плановими розпізнавальними точками зони поперечного перекриття в 1-у розряді через 80...100 см. а в наступному через 160...200 см., при цьому кінець і початок кожного маршруту повинен бути забезпечений розпізнавальними точками за границями ділянки знімання. Проект розміщення планових розпізнавальних точок приведений в Додатку № 2.
Рис.1
Проект висотної прив’язки:
Висота підготовки фотознімків полягає у визначенні висот планових топографічних знаків або чітких контурів місцевості.
Висота підготовки може бути суцільною або розрідженою, в залежності від масштабу знімання, характеру ділянки знімання і технічної характеристики аерофотознімання. Границі знімання повинні бути забезпечені більшою кількістю розпізнавальних точок. Так для граничних маршрутів виконується висотна підготовка аерофотознімків, тобто кожна стереопара повинна бути забезпечена 4 висотними розпізнавальними точками, розміщених по кутах стереопари і 5-ю, контрольною розпізнавальною точкою, розміщеною всередині стереопари.
Рис.2
В даній курсовій роботі запроектована розріджена висотна основа робіт, а по граничних маршрутах – суцільна підготовка. Всі запроектовані планові та висотні розпізнавальні точки наносять на карту червоним кольором. Планові позначаються кружком, d=3мм., а висотні суцільним кружком d=1,5мм.
В даному проекті планову прив’язку передбачається виконати методом полігонометрії і методом прямих і обернених засічок, а висотну – методом технічного нівелювання. Результати приведені в таблицях №1.1...1.3
Характеристика мережі розпізнавальних точок:
Таблиця 1.5
Вид розпізнавальної точки Кількість штук Підлягає маркуванню Метод маркування, розміщення знака
Планово-висотні 25 6 Методом окопки, з закладкою центра, розміром 3,4х3,4
Висотні 120 30
Всього 145 36
В проекті передбачено замаркувати 25% від кількості точок.
Прив’язка розпізнавальних точок:
Таблиця 1.6
Вид прив’язки Метод прив’язки Одиниця виміру Категорія складності Обсяг робіт
,
де
m - масштаб фотографування;
M – масштаб карти;
l – розмір знімка (18 см).
Визначення польових розпізнавальних точок проектується в доповненні до тих, які вже є на місцевості (пункти тріангуляції, полігонометрії, репери) з метою забезпечення необхідною плановою основою кожної секції фотограмметричної мережі.
Планові опознаки, що проектуються повинні по можливості суміщатися з реперами нівелювання. На ділянках знімання, які простягаються в напрямку маршрутів менше ніж на 160-200 см в масштабі створюваного плану (що для знімання масштабу 1:2000 відповідає на місцевості 3.2-4 км).
Планові розпізнавальні точки розміщують посередині смуг поперечного перекриття знімків за схемою приведеною на рисунку 1.
Віддаль між плановими розпізнавальними точками зони поперечного перекриття в 1-у розряді через 80...100 см. а в наступному через 160...200 см., при цьому кінець і початок кожного маршруту повинен бути забезпечений розпізнавальними точками за границями ділянки знімання. Проект розміщення планових розпізнавальних точок приведений в Додатку № 2.
Рис.1
Проект висотної прив’язки:
Висота підготовки фотознімків полягає у визначенні висот планових топографічних знаків або чітких контурів місцевості.
Висота підготовки може бути суцільною або розрідженою, в залежності від масштабу знімання, характеру ділянки знімання і технічної характеристики аерофотознімання. Границі знімання повинні бути забезпечені більшою кількістю розпізнавальних точок. Так для граничних маршрутів виконується висотна підготовка аерофотознімків, тобто кожна стереопара повинна бути забезпечена 4 висотними розпізнавальними точками, розміщених по кутах стереопари і 5-ю, контрольною розпізнавальною точкою, розміщеною всередині стереопари.
Рис.2
В даній курсовій роботі запроектована розріджена висотна основа робіт, а по граничних маршрутах – суцільна підготовка. Всі запроектовані планові та висотні розпізнавальні точки наносять на карту червоним кольором. Планові позначаються кружком, d=3мм., а висотні суцільним кружком d=1,5мм.
В даному проекті планову прив’язку передбачається виконати методом полігонометрії і методом прямих і обернених засічок, а висотну – методом технічного нівелювання. Результати приведені в таблицях №1.1...1.3
Характеристика мережі розпізнавальних точок:
Таблиця 1.5
Вид розпізнавальної точки Кількість штук Підлягає маркуванню Метод маркування, розміщення знака
Планово-висотні 25 6 Методом окопки, з закладкою центра, розміром 3,4х3,4
Висотні 120 30
Всього 145 36
В проекті передбачено замаркувати 25% від кількості точок.
Прив’язка розпізнавальних точок:
Таблиця 1.6
Вид прив’язки Метод прив’язки Одиниця виміру Категорія складності Обсяг робіт
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021