Загальні методичні рекомендації до курсу “Страхування”, Детальна інформація

Міні-лексикон

Майнове страхування, оцінка страхова, аварія, авіаційне страхування, автотранспортне страхування, генеральний поліс, збиток прямий, збиток страховий, карго страхування, каско страхування, конструктивна загибель, повна загибель, рівень виплат страхового відшкодування, рівень страхового відшкодування, рівень страхового забезпечення, система депозитного страхування, страхування кредитів.

Приступаючи до вивчення цієї теми, доцільним буде повторення раніше вивченого питання систем страхового відшкодування, франшизи та матеріалу відносно договорів страхування. Особливу увагу слід звернути на визначення прав та обов'язків страховика і страхувальника при виконанні договору страхування.

Треба зазначити, що об'єктом страхових відносин цієї галузі страхування виступає майно в різноманітних його видах. Для цілей страхування прийнято класифікувати майно за видами господарюючих суб'єктів, яким воно належить (промислових підприємств;

сільськогосподарських підприємств; громадян). Залежно від цього, існують досить суттєві відміни у методах страхування.

В першу чергу, треба визначити, що відноситься до складу майна кожного з цих суб'єктів страхових відносин, тобто визначити об'єкти страхування. Надалі слід навчитись розрізнювати види страхових подій, які є основою для розробки методів визначення збитку і страхового відшкодування по кожній з груп. Особливу увагу необхідно звернути на питання розрахунку ставок страхових платежів при страхуванні майна та визначити, які вартісні показники є основою для розрахунку страхового тарифу. Майнове страхування має чітко виражену специфіку. Тут виникає

складна задача оцінки реальної вартості об'єкта страхування та визначення вартості реального збитку. Оскільки величина збитку - випадкова та може бути досить низькою, виникають сумніви у доцільності вимагати відшкодування малих збитків. Так з'явилась франшиза, елемент договору, неможливий у страхуванні життя.

Таким чином, за умовами договору майнового страхування страховик зобов'язується за обумовлену договором страхову премію при настанні передбаченого в договорі страхового випадку відшкодувати страхувальнику спричинені внаслідок цієї події збитки у застрахованому майні або збитки у зв'язку з іншими майновими інтересами та виплатити страхове відшкодування в межах узгодженої у договорі страхової суми. Особливу увагу слід звернути на те, що страхова сума у майновому страхуванні не може перевищувати дійсної вартості майна, яке страхувальник бажає застрахувати на момент укладання договору страхування. Договір страхування, за яким виплачено страхове відшкодування, зберігає чинність до кінця зазначеного в ньому строку в розмірі різниці між страховою сумою, обумовленою договором, і сумою виплаченого страхового відшкодування.

Особливу увагу у вивченні теми слід звернути на страхування майна сільськогосподарських підприємств, яке є досить специфічним. Специфіка, в першу чергу, полягає у визначенні об'єктів страхування (врожай сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень; дерева і плодово-ягідні кущі та виноградники; сільськогосподарські тварини;

будівлі, споруди та сільськогосподарська техніка). Тут снують характерні відміни у визначенні страхових ризиків, страхових сум та платежів, збитку та страхового відшкодування, відміни у договорах страхування. Необхідно чітко усвідомлювати, що головним критерієм відмінності тут виступає об'єкт страхування. Доцільно звернути увагу, що концепція розвитку страхування в Україні на період до 2005 року передбачає уніфікацію умов страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних надсаджень у державних, колективних та фермерських господарствах на основі принципу добровільності страхування.

Слід зазначити, що винахід складних та високовартісних промислових технологій, створення та використання яких тягне за собою високий ризик виникнення аварій і катастроф, що загрожують значними збитками їх власникам, призвело до з'явлення особливого виду майнового страхування - страхування технічних ризиків, котре пов'язано з впровадженням нової техніки та технології. Під страхуванням технічних ризиків розуміють наступні види страхування: страхування будівельного підприємця від усіх ризиків; страхування всіх монтажних ризиків;

страхування машин; страхування електронних пристроїв. Їх можна розділити на два напрямки:

 страхування самої техніки, устаткування, технологічних ліній та ін. На випадок виводу їх зі строю, порушення роботи, загибелі (захист від прямих збитків застрахованих об'єктів);

страхування від непередбачених несприятливих наслідків, викликаних впровадженням технічних та технологічних новинок або їх зупиненням та зруйнуванням (захист від побічних збитків у вигляді додаткових витрат та нестриманого прибутку).

Особлива увага у майновому страхуванні приділяється транспортному страхуванню як сукупності видів страхування від небезпек, що виникають на різних шляхах сполучення (страхування водного транспорту, авіаційне страхування, страхування наземного транспорту). Страхування транспортного засобу без страхування вантажів, що ним перевозяться, має назву каско страхування. Обсяг страхової відповідальності, який надається за договором страхування каско, докладно викладається у відповідних умовах страхування, що розробляються кожною страховою компанією окремо. Необхідно звернути увагу на те, що об'єктом транспортного страхування виступає майновий інтерес страхувальника, пов'язаний не тільки із володінням транспортним засобом, але і з його розпорядженням, збереженням та використанням. У вивченні цього питання доцільно зробити порівняльну характеристику умов страхування у страхуванні різних засобів транспорту.

Слід зазначити, що перевезення матеріальних активів транспортними засобами може в окремих випадках призвести до збитків їхніх власників, що зумовлює необхідність страхування вантажів (карго страхування). Умови страхування вантажів, що перевозяться різноманітними видами транспорту, базуються на правилах морського страхування, що сформувалися значно раніше, а відмінність полягає у визначенні специфічності ризиків, які виникають під час експлуатації різних засобів перевезення. Цей вид страхування є найбільш розробленим та традиційним. Необхідно чітко усвідомлювати, що договір карго страхування може бути укладено тільки після детального збору інформації, її аналізу, оцінки та визначення ризику, розміру страхової премії.

Важливим питанням цієї теми є страхування особистого майна. З погляду на важливість для задоволення сімейних потреб, майно громадян, за винятком власного автомобільного транспорту, як правило, поділяється страховиком на наступні типи об'єктів страхування: житлові приміщення;

будівлі та споруди; домашнє майно та предмети домашнього вжитку;

тварини, які належать громадянам. Істотно, що відміни у об'єктах страхування є найбільш суттєвим критерієм у визначенні умов страхування. Вивчення цього питання доцільно здійснювати на детальному розгляді прикладів, наведених у підручнику.

Одним із найбільш складних та специфічних видів страхування як на стадії укладання договору, так і протягом всього періоду його дії, є страхування кредитних та фінансових ризиків. Специфіка його полягає в тому, що відповідальність страховика із забезпечення захисту цих ризиків полягає у відшкодуванні страхувальнику втрат, котрі виникли внаслідок несприятливої, непередбаченої зміни ринкової кон'юнктури та погіршення інших умов для здійснення кредитних та фінансових операцій. Необхідно з'ясувати, що страхова практика, спираючись на спільні засади кредитного страхування та враховуючи особливості обслуговування цих ризиків, класифікувала кредити за організаційними формами страхування:

1. Страхування товарних кредитів.

2. Страхування кредитів під інвестиції.

3. Страхування споживчих кредитів.

4. Страхування кредитів, виданих під заставу.

5. Страхування кредитів довіри.

Для усвідомлення цього питання, залежно від форми кредиту, доцільно з'ясувати, які особи можуть виступати у ролі страхувальника в тому чи іншому випадку, визначити об'єкти страхування, методи та форми кредитування, обсяг страхової премії та умови і обсяги страхового відшкодування.

Слід зазначити, що в умовах ринкової економіки банки виконують функції основних інститутів фінансового ринку, і така операція банків, як привернення вкладів (депозитів) фізичних осіб, передбачає перш за все задачу збереження цих вкладів. Спосіб додаткового захисту інтересів вкладників засновано в ряді країн на створенні системи взаємної відповідальності комерційних банків (системи депозитного страхування) і передбачає при цьому використання страхових принципів. Таким чином, сутність системи депозитного страхування (СДС) полягає у створенні цільового фонду, який може витрачатись на відшкодування збитку, спричиненого вкладникам банка, що збанкрутив. Після розкриття поняття СДС слід визначити типи їх створення, переваги та недоліки. При опрацюванні цього питання необхідно ознайомитись із Законом України "Про банки і банківську діяльність" та з Тимчасовим порядком формування комерційними банками фонду страхування фізичних осіб.

Слід також звернути увагу на те, що згідно з класифікацією ризиків, пропонованою Першою директивою ЄЕС від 24 липня 1973 року, до групи фінансово-кредитних ризиків віднесено крім ризиків, що виявляються у зв'язку із наданням кредиту, ризики, які призводять до інших фінансових збитків. Найбільш загрозливим у цій групі є ризик втрати прибутку. При опрацюванні цього питання доцільно визначити види збитків, які охоплює страхування від втрат прибутку, та з'ясувати його особливості

Зміст та орієнтація страхування фінансово-кредитних ризиків спричиняє деякі обов'язкові умови до укладання договорів страхування, які необхідно з'ясувати у процесі вивчення матеріалу.

Ключові положення та поняття для засвоєння