Звіт про проходження виробничої переддипломної практики в ВАТ "Коломийська друкарня ім. Шухевича", Детальна інформація

— чисельність промислове виробничого і непромислово виробничого персоналу;

— склад промислове виробничого персоналу по категоріях працюючих;

— використання робочого часу по числу днів роботи та тривалості роботи за зміну;

— середній виробіток на одного працівника за окремі періоди. Чисельність у звітності відображається у двох видах:

; 1. Планова середня спискова чисельність працівників визначається

виходячи з планового об'єму робіт та продуктивності праці, а по інших категоріях працівників відповідно з необхідністю в адмінуправлінському

та обслуговуючому персоналу.

І

2. Фактична середня спискова чисельність визначається щомісячно по кількості людей зазначених по табелю, включаючи всі явки і неявки

о

шляхом ділення загальної кількості людиноднів на число і кількість календарних днів.

Для характеристики процесу руху працівників обчислюється коефіцієнт змінності. Він характеризує ступінь оновлення працівників;

його обчислюють як частку від ділення найменшого з двох показників руху працівників на середньоспискову чисельність.

Коефіцієнт плинності -це відношення працівників, звільнених за власним бажанням, з боку адміністрації, ... до середньоспискової чисельності.

Для визначення відносного забезпечення працівниками враховують виконання плану за обсягом виробництва продукції. Для цього планову чисельність робітників перераховують на процент виконання плану за обсягом випуску продукції , а потім фактичну кількість порівнюють з перерахованим планом.

Метою аналізу використання робочого часу є виявлення втрат на виконання плану випуску та реалізації продукції. Для встановлення втрат робочого часу слід детально вивчити календарний, табельний, фактично відпрацьований фонди часу. Ці дані містяться в балансі робочого часу, який складають в людиноднях або людиногодинах. Узагальненим показником використання робочого часу є середня кількість людиногодин відпрацьованих всіма працівниками за звітний період до загальної кількості людиноднів відсутніх робітників за цей же період. Дані балансу робочого часу дають змогу визначити відхилення від плану за окремими видами невиходів на роботу, а також розкрити незаплановані невиходи. Деталізуючи втрати робочого часу за видами можна визначити вплив кожного виду на обсяг товарної продукції.

Показник тривалості робочої зміни характеризує повноту використання робочого часу протягом зміни.

Порівнюючи фактичну тривалість робочої зміни з плановою, обчислюють втрати робочого часу за день в середньому на одного працівника.

Виконання завдань щодо продуктивності праці пов'язане з виконанням норм на основі досвіду і статистичних даних. Для розробки технічних норм за основу беруть: час, необхідний для виготовлення виробу при найбільш раціональних організаційно-технічних умовах. Таким чином на ріст продуктивності праці мають вплив такі фактори:

1. Співвідношення між середньо-списковою чисельністю всього персоналу і робітниками.

2. Використання часу по кількості відпрацьованих днів, годин.

3. Скорочення ручної праці.

4. Зниження внутрішніх простоїв.

5. Плинність кадрів.

6. Кваліфікація робітників.

7. Зміна в асортименті.

8. Краще використання механізмів і обладнання.

1.4. Аналіз собівартості продукції.

Собівартість товарної продукції — це виражена в грошовій формі сукупність витрат виробництва та реалізації.

Аналіз собівартості продукції охоплює такі питання: