Культура Київської Русі, Детальна інформація

Тема 3. Культура Київської Русі

План

Вступ.

Запровадження християнства і розвиток культури.

Архітектура і живопис Х- ХІІ ст.

Ужиткове та музичне мистецтво Русі.

Література і освіта.

Висновки.

Література:

В. Бекянь, Л. Польовий. "Історія культури України" - с. 25- 49. К., 1998.

П. Толочко. "Київська Русь". К., 1996.

У 9 ст. утворилась нова європейська держава - Київська Русь. (Руська держава, Русь). Київська, тому що центром східнослов"янської держави був Київ. А от назва Русь має декілька версій походження.

Русь - від назви давньої річки Рось на Дністрі.

Від давніх племен русів, що жили між Дніпром і Доном.

Руськими називав дніпровські пороги (торгівельні місця) у Х ст. візантійський імператор Костянтин.

Назва Україна - Русь з"явилася у 19 ст. у працях істориків діаспори. А у Х ст. слово "Україна" не було власною назвою ні цілої держави, ні якоїсь її конкретної частини, ні народу. У літописах це слово зустрічається тричі, в значені окраїни землі, князівства.

Древня Русь мала вагомий вплив на міжнародне життя Європи, підтримувала і розвивала політичні й культурні зв"язки з багатьма країнами: Візантією, Німеччиною, Францією, Угорщиною, Польщею, Чехією, Болгарією. Це підтверджує спільність походження, мовну спорідненість східних, західних і південних слов"ян.

Питання 1

Із прийняттям християнства Володимиром у 988 р. починає розвиватися і культура Русі. Спочатку це були запозичені культурні набутки Європи: кам"яна архітектура, живопис, книгописання, шкільництво. Пізніше - власний культурний розвиток.

За правління Володимира вдалося об"єднати князівства під його керівництво. З"являються численні церковні книги, які з болгарської мови перекладають Кирило і Мефодій. Відкриваються школи, де навчали дітей іноземним мовам.

Продовжувачем політики Володимира став його син Ярослав (1019- 1054), прозваний Мудрим. Він розширив кордони держави, зміцнював економічні зв"язки (пошлюбував своїх дітей з багатьма королівськими дворами. Наприклад, шлюб Анни Ярославни з Генріхом -І, королем Франції).

Організовує школи, при Софії працюють переписувачі й перекладачі книжок, збирається перша в Україні бібліотека. За його правління розпочалося кам"яне будівництво Софії Київської, в"їзних брам: Лядської, Жидівської, Угорської і Золотих воріт. Київ був розширений і обнесений валами.

Ярославом був розроблений у 1015- 1016 рр. перший звіт юридичних законів. Подальший розвиток давньоруського законодавства пов"язаний з Володимиром Мономахом, Всеволодом та Ізяславом.

Завершилось складання законодавства у 13 ст.

Питання 2

При будівництві житла і оборонних споруд слов"яни використовували дерево і глину. Тільки у 10 ст. у Киеві за допомогою візантійських майстрів почали зводити кам"яні споруди. Тому одразу ж після хрещення Русі з"являються й перші церкви: Василівська, побудована з дерева, і Десятинна, або Богородицька- перша кам"яна церква у Києві.

Цікавою є її історія. Майстрів для будівництва було запрошено з Візантії, бо досвіду роботи з каменем вітчизняні зодчі не мали. Відповідно, запрошені іноземці не знали місцевих умов, особливостей місцевих грунтів, бо завжди будували в горах, де не існувало потреби в міцному фундаменті. За тими ж принципами у 996 р. було завершено будівництво першого оплоту християнства на Русі, на потреби якого князь Володимир виділяв десяту частину своїх доходів. Але грунт не витримав тиску велетенської кам"яної споруди. Подальші реставрації та ремонтні роботи не врятували цього храму, який порівняно скоро перетворився на купу будівельного брухту.

Серед світських кам"яних будівель Києва найзнаменитішою пам"яткою є збудовані Ярославом Мудрим Золоті ворота.

У Київській Русі сформувалася власна культура будівництва, що відрізнялася від іноземних технологій. У місцевій архітектурі почали використовувати глибокі (на 2- 4 метри) і широкі фундаменти, що викладалися з грубого каміння, залитого цементом (так звана рустика). Стіни мурувалися з тонких смуг цегли. Для поліпшення акустики всередині споруди в стінах лишалися порожнечі, утворені закладеними в їх товщу глиняними глечиками.

Зовні церкви майже не прикрашалися. Головним структурним елементом храму був його центральний купол. Зсередини малювався образ Христа. Вікон у стінах давньоруських храмів було небагато. Приміщення освітлювалось промінням з-під центрального купола та свічками. Всередині церковні стіни вкривали розписи або мозаїка. Оздоблення частіше за все мало характер сюжетних малюнків і портретів святих. Храмовий простір поділявся на три частини. За вертикаллю верхня частина належала Богові, середня - ангелам, нижча - святителям з числа людей. Посередником між світами бачилася Божа Матір, що заступалася за грішне людство перед своїм божественним Сином. Цей образ набув великої популярності у давньоруських розписах. Типове зображення Богоматері - з піднятими на рівень голови руками - канонічна поза Оранти, оздоблювало стіни багатьох храмів Київської Русі.