Матеріально правові і процесуально-правові принципові питання. Структура поземельного кадастру. Правові реєстрації, Детальна інформація

Австрійська система поземельного кадастру

І. Поняття і завдання

Поземельний кадастр – це є ведений судами суспільний реєстр, в який записуються земельні участки і основані на них закони (тобто закони (чи права), які опосередковують власність на засоби). Цей реєстр є доступний кожному (принцип громадськості, принцип формальної публічності). Записи, що містяться в ньому, мають довіру у суспільства: кожен сміє покладатися на його правильність і точність. (Принцип довіри, принцип матеріальної публічності).

Кадастрове розуміння речей обмежується нерухомим майном, оскільки розповсюдження чи розширення цього розуміння на рухоме майно могло б процес затруднити (рухомі речі часто відчужуються або віддаються в залог).

o

\x1A00олишніх дворянських угідь, гірські кадастри для записів гірських робіт, а також залізно дорожні кадастри, які служили для реєстру власності залізної дороги. Подібні до поземельного кадастру функції виконує корабельний реєстр.

Якщо не було особливих предписів, то особливі реєстри містили предписи закону про земельний кадастр.



Структура поземельного кадастру

Поземельний кадастр складається з головної книги і збірки (уставу) документів. Окрім цього є ще допоміжні структури, які не є самі частиною поземельного кадастру.

А. Головна книга.

У головній книзі для кожної земельної одиниці існує кадастровий додаток, на який вказує власне додаткове число. Оскільки додаток створюється для окремого нерухомого майна чи просторово пов’язаних з ним інших нерухомостей, мова йде про систему реальних фолій (діюча в раньші часи система охоплює всі земельні участки одного власника з одним додатком).

Окремі додатки складаються з трьох частин (“листків”):

А-листка (листок майнового фонду);

В-листка (листок власності);

С-листка (податковий лист).

Листок майнового фонду охоплює поруч з надписом (означення нерухомості –ЕZ) два розділи.

У першому розділі А-1 позначені усі земельні участки (парцели) земельного кадастру з кадастровими номерами і видом використання (категорія, дарчий надпис).

Другий розділ (А-2) містить пов’язані з власністю нерухомості права. Крім цього у другому розділі записуються зміни в поземельному кадастрі шляхом дописування і списання, суспільно-правові обмеження і податки.

Підвласність (сервітут) є обмежене майнове право користуватися чужим земельним участком. Власник терпить на користь іншого (підтверджуючий сервітут) або відмовляється (заперечуючий сервітут).

“Позиція власника” означає, що власник нерухомості є уповноважений користуватися сервітутом.

Лист власності дає відомості про відносини на приватну власність. Він містить інформацію про власників і передачу власності. В цей лист записують також суб’єктивні обмеження, яким власник підчиняється (наприклад: неповноліття).

Податковий лист містить поруч з власністю на нерухомість пов’язані борги, зокрема гіпотековий борг, підвласність по службовій позиції і реальні борги, окрім цього особливі об’єктивні обмеження на такі як: заборона на відчуження, право продажі і купівлю та інші майнові права.

Під реальним боргом розуміють речовий діючий борг земельного участка з гарантіями як правило колишнього власника.

Головна книга відповідно (додається) складається для кадастрового самоврядування, яке не має нічого ідентичного із політичним самоврядуванням.

Судовий окрес охоплює регулярно більшу кількість кадастрових самоврядувань.

В.Статут (збірка документів).

У статуті зберігаються всі документи (в оригіналі чи копії), які були основою для реєстрації. Реєстрації здійснюються лише на підставі письмових документів, які, як правило, мають бути представлені в оригіналі. Хоча, наприклад, контракт на купівлю, не підлягає якійсь формі, він повинен бути оформлений у письмовій формі, якщо він повинен служити як титульний заголовок для передачі права власності на нерухомість.

С. Допоміжні структури.

До головної книги належить і кадастрова карта, це є карта землі, яка передає місцеве розположення земельних участків та їхні межі. З карти але не видно ані те, хто є власником земельних участків, ані те, які земельні участки в додатку зібрані. При покупці межі робляться не по межам бувшого земельного участка, а тим самим і розміру земельного участку, а по справжнім наявним межам купляємого земельного участку.