Митна вартість товарів, Детальна інформація

Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України

від 5 жовтня 1998 р. N 1598

[В текст внесено зміни та доповнення

Постановою Кабінету Міністрів України

від 12 жовтня 2000 р. N 1537]

1. Згідно з цим Порядком провадиться визначення митної вартості товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України (далі - товари).

Митна вартість товарів заявляється митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України.

[Пункт 1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1537 від 12.10.2000 р.]

2. У разі коли митному органу надаються документальні підтвердження ціни (рахунки-фактури (інвойси), рахунки-проформи) і зазначені в них відомості не викликають сумніву щодо їх достовірності, митна вартість товарів визначається на підставі поданих документів.

Під час визначення митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі (рахунку-проформі), і фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури (рахунку-проформи) - залежно від умов поставки цих товарів згідно з Правилами ІНКОТЕРМС (у редакції 1990 року):

а) на навантаження, розвантаження, перевантаження, страхування та транспортування до пункту перетинання митного кордону України;

б) комісійні та брокерські;

в) плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, які належать до даних товарів, що повинна бути внесена імпортером (експортером) прямо чи опосередковано як умова ввезення (вивезення).

Форма подання відомостей та інших матеріалів щодо підтвердження заявленої митної вартості товарів визначається Держмитслужбою.

[Пункт 2 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1537 від 12.10.2000 р.]

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, визначається на підставі документів (товарні чеки, ярлики, договори дарування тощо), які підтверджують ціну придбання цих товарів та які можна ідентифікувати з наявним товаром, якщо зазначені в цих документах відомості не викликають сумніву щодо їх достовірності.

[Пункт 2 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1537 від 12.10.2000 р.]

3. У разі неможливості визначення митної вартості товарів на підставі поданих документів та/або у разі явної невідповідності заявленої митної вартості товарів митній вартості товарів, що міститься в базі даних цінової інформації Держмитслужби, митна вартість визначається на підставі цін на ідентичні товари, що діють у провідних країнах - експортерах цих товарів, з урахуванням таких вимог:

[Абзац перший пункту 3 викладено в новій редакції згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1537 від 12.10.2000 р.]

а) ідентичними вважаються товари, які мають однакові ознаки з товарами, що підлягають оцінці, в тому числі:

призначення та характеристики;

якість, наявність одного й того ж товарного знака та репутація на ринку;

країна походження;

виробник;

б) незначні відмінності в зовнішньому вигляді не можуть бути підставою для відмови в розгляді товарів, як ідентичних, якщо за іншими ознаками такі товари відповідають вимогам цього пункту.

За наявності одного і того ж товарного знака товари, виготовлені різними виробниками, можуть вважатися ідентичними, якщо у декларанта та в органі митної служби відсутні відомості про ідентичні товари, виготовлені виробником, товари якого підлягають оцінці;

в) якщо ідентичні товари ввозилися в іншій кількості або на інших умовах поставки згідно з Правилами ІНКОТЕРМС (у редакції 1990 року), ніж товари, митна вартість яких визначається, проводиться відповідне коригування їх ціни з урахуванням цих розбіжностей.

4. У разі неможливості визначення митної вартості товарів на підставі поданих документів та у разі відсутності інформації щодо цін на ідентичні товари митна вартість визначається на підставі цін на подібні товари, що діють у провідних країнах - експортерах цих товарів, з урахуванням таких вимог:

[Абзац перший пункту 4 викладено в новій редакції згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1537 від 12.10.2000 р.]

а) подібними вважаються товари, які не є ідентичними, але мають подібні характеристики і складаються з подібних компонентів, що дає змогу використовувати їх з тією ж метою, що й товари, які підлягають оцінці, та бути комерційно взаємозамінними.