Загадки Атлантиди, Детальна інформація

На думку І. Машникова, війна Афін з Хеттією «дає ключ до розв’язання ще однії загадки. Адже незрозуміло, чому жреці назвали регіон Хеттії Атлантидою, а його мешканців атлантами. Атланти, твердить учений, це зовсім не національність, а принизливе прізвисько поневоленого народу. Скульптурне зображення ворога у вигляді раба, що підпирав карниз, стало символом звитяги переможців і впокорення переможених. Як відомо, такі фігури називали атланти. Хетти розбиті афінами, були обернені в рабство й стали зватися атлантами, їхня ж повалена держава Атлантидою».

Як знати, раптом ці міркування вченого близькі до істини…

Цікаву версію висунув у 1992 р. й німецький учений Цангер. На його думку, розповідь Платона є нічим іншим, як «перекрученою пам’яттю»… про велику Трою. Це античне місто поблизу Дарданельської протоки й описане Гомером вважалося міфом. Проте в 1871 р. залишки Трої таки розшукав німецький вчений Г. Шліман. Цангер наводить багато досить вагомих, як на наш погляд, доказів своєї гіпотези, базуючись на збігах у Платона й Гомера в описах, зокрема, природи місцевості, де була розташована Троя, та на інших.

* В Атлантиді віяв сильний північний вітер, що не є типовим для Середземномор’я, за винятком лише відомого своїми штормовими вітрами входу в Чорне море.

* В Атлантиді, за описами, було два джерела – тепле й холодне. За словами Гомера, такі ж були у Трої.

* В Атлантиді знали латунь. В античні часи цей сплав виготовляли лише в одному єдиному місці – в Едромітті, що розтошований поблизу Трої.

* Розмір центральної частини міста Атлантиди, як зазначав

Платон, – п’ять стадій (900 кв.м.). Такий же розмір і пальцового комплексу Трої.

* Платон докладно описав великі портові споруди Атлантиди й твердив, що навколишня рівнина була прорізана каналами. Для заповнення цього водного лабіринту, за словами Платона, мешканці Атлантиди пробили в берегових скелях проходи в море. Рівнина, де стояла Троя, так само прорізана каналами, й тут, як і в Атлантиді, прибережні скелі пробиті наскрізь у двох місцях.

* В Атлантиді головний канал, що йшов від моря до царської фортеці, був завдовжки такий же, як у Трої.

* Морська міць Атлантиди, за Платоном, трималися на 12 сотнях суден, а флот Трої, за Гомером, налічував 1185 суден.

А як же бути з тим, що у Платона розповідається не про рівнину, а про великий острів, на якому була розташована Атлантида?

Вірно, каже Цангер, але винуватцем цього є Солон. Він помилково прочитав ієрогліфічні написи на стовпі під час відвідання головного храму в тодішній резиденції єгипетських фараонів Саїсі. Насправді цей ієрогліф означав не острів, а узбережжя або пісчасну смугу. Помилково розшифрував він і позначення місця, де була розташована легендарна країна. Не виключено, що Геракловими стовпами, як ми вже казали, називали Дарданели, а не Гібралтар.

Як вважає автор цієї версії, Платон припустився ще однієї великої помилки, називаючи час катастрофи. На колоні єгипетського храму було записано ієрогліфами, що «9000 років тому стародавні греки перемогли могутню, добре озброєну державу, ім’я якої Атлантида». Ця дата була каменем спотикання для вчених. Адже неможливо уявити собі існування розвинутої цивілізації… в кам’яному віці.

І ось Цангер знаходить, на наш погляд, досить переконливий вихід з цієї загадки. Як він з’ясував, у стародавньому Єгипті з середини третього тисячоліття користувалися не одним, а трьома календарами: державним офіційним сонячним та двома релігійними – місячними. Оскільки йдеться про колону в храмі, то час подій на ній був позначений за місячним календарем, отож названу вище дату слід поділити на 12,37. Виходячи з цього, вчений і визначає таку дату згаданої битви – 1207 р. до н. е. І виявляється, що саме в цей час греки вели велику війну. Однак ворог був не за Гібралтарською протокою, а значно ближче – на північному заході Малої Азії. До того ж, одна з грецьких хронік називає і дату підкорення Трої – 1209 р. до н. е.

Отже, всі гіпотези мають раціональне зернятко. Котра ж з них виявляється єдино вірною, покажуть подальші дослідження. А може, більш слушною виявиться якась нова гіпотеза? Тож питання про Атлантиду все ще залишається відкритим.

Висновки.

Атлантида до цього часу не знайдена. Нема доказів того, що в Атлантичному океані чи в Середземному морі 11500 років назад існувала, а потім була знищена цивілізація, описана Платоном. Не знайдено слідів її ні на островах в океанії, ні на морському дні. Її не вдалось знайти тому, що вона ніколи не існувала, або тому, що була знищена. Майже в усіх книжках про Атлантиду причини її загибелі аналізуються більш детально, ніж можливість існування.

Платон пише, що Атлантида була знищена за одну добу. В цьому питанні антропологи однодумці. Катастрофа повинна бути миттєвою, хоча процес загибелі міг продовжуватись набагато більше ніж 24 год.

Можна припустити, що Платон придумав Атлантиду для того, щоб показати мужність своїх предків – праафінян. Але із-за того, що не знайдено слідів Атлантиди, не стала менш цікавою археологія, геологія та географія? Будуть вестись пошуки, і без сумніву знайдуться інші цивілізації і культури, ніж ті, з якими ми знайомі сьогодні, будуть знайдені затонулі острови, міста і порти. Але це буде не Атлантида.

Використана література.

Жиров Н.Ф. Антлантида, Москва: Географиздат, 1957 - 119 с.

Зайдлер Л. Антлантида, Москва: Мир, - 1966, 344 с.

Кондратов А.М. Антлантика без Антлантиды, Ленинград: Гидрометеоиздат, 1972, - 159 с.

Кукал З. Великие загадки Земли, Москва: Прогресс, 1989, - 396 с.

Ликум А. Все обо всем, Москва: Слово, 1993, т.3, - 543 с.

Скарлато Г.П. Захоплююча географія, Київ: Альтерпрес, 1998 – 414 с.