Створення ГІС для лісової промисловості, Детальна інформація

? Переробка системи класифікаторів, включаючи класифікатори реальних об'єктів, що повинні бути відбиті в картографічній базі як самостійні елементи, з можливістю незалежного доступу і керування відображенням.

? Розробка і твердження альтернативних екранних форм документів для лісового господарства, що використовують сучасні динамічні методи організації інформації (гіперпереходи, спливаючі вікна) і зручні для «безпаперової» роботи з даними безпосередньо на комп'ютері.

? Повна переробка інструкції для складання й оформленню лісових карт з орієнтацією її на реальні можливості сучасних ГІС-технологий і комп'ютерної периферії.

? Зміна з урахуванням можливостей ГІС-технологий власне технологій лісовпорядження, як у частині камеральних, так і при проведенні польових робіт (використання спеціальне підготовлених у ГІС робітників матеріалів).

Для реалізації всього цього в децентралізованих умовах потрібно налагодити надійну інформаційну інфраструктуру на базі мережі WEB-вузлів лісовпорядних підприємств і інших зацікавлених організацій із застосуванням Інтернет- технологій. Велике значення мало б і подальше розширення співробітництва з ГІС-ассоциацией, друковані видання якої дуже доступні для викладу незалежних позицій, містять багато корисної інформації. Широкий спектр думок, що представляються, дозволить зорієнтувати галузеві інтереси на необхідність координації розвитку ГІС технологій на міжвідомчому рівні. Тут дуже багато проблем з надуманою таємністю, що приносить величезні збитки державі, узгодженням границь між великими відомствами-землекористувачами, розробкою обмінних форматів даних і т.д.

Обов'язковою умовою нормального функціонування галузевих інформаційних процесів є їхня демонополізація. Держава в особі Рослесхоза повинне дати, нарешті, гарантії незалежним розроблювачам, що їхня праця не пропаде в результаті прийняття яких-небудь вольових рішень. Це можливо через твердження перерахованих вище документів і організацію незалежної експертизи. Обов'язкова наявність економічних важелів у виді активного використання інституту авторського права, у т.ч. для власних розроблювачів. Малоймовірно, що чи колектив ентузіаст-одинак за зарплату в 600-800 карбованців створять конкурентноздатний продукт на рівні MS-Office. Особливо це актуально в Московському регіоні, де розривши в оплаті праці програмістів комерційних і державних структур великий, а попит на їхні послуги залишається  високим.

З боку замовника - лісгоспів і керувань лісами, теж є проблеми.

Одна із самих актуальних – підготовка кадрів і наявність техніки. Розраховувати, що лісовпорядження, при передачі програм і баз даних «заодно» навчить фахівців лісгоспів і загальних навичок роботи з комп'ютером, наївно. Це можливо тільки на досвідчених об'єктах. При здачі «електронних матеріалів» у виробничому обсязі в лісовпорядного підприємства для цього не вистачить ні людей, ні техніки. Та й нерозумно лісгоспам посилати своїх фахівців за сотні кілометрів вивчати WORD, Lexicon чи правила роботи в Інтернету. Навчання загальним навичкам роботи з комп'ютерними програмами прийдеться організовувати заздалегідь (!) і на місцях. Тим більше що наступна технічна допомога буде надходити, швидше за все, через Інтернет. І тут витрати на навчання фахівців лісгоспів і супровід програмних систем будуть назад пропорційні якості програмних продуктів, тобто фактичним витратам на їхню розробку.

Нарешті, не менш важлива задача – зробити кінцевого користувача (лісничого) зацікавленим у точності вихідної і внесеної їм інформації. Що витерпить папір, того ГІС - технологія не пропустить. Тут дуже багато проблем, але це тема окремої розмови.

Використана література:

Про проблеми впровадження ГІС у лісове господарство. ГІС - Асоціація, Информацион-ний бюлетень, № 1 (18), 1999, с. 20

PAGE

PAGE 2