Сучасний стан проблеми соціально-психологічних наслідків аварії на ЧАЕС, Детальна інформація

2.2. Підбір контингенту дослідження.

З метою встановлення залежності емоційних станів школярів від екологічної ситуації проводилось експериментальне дослідження в рівнинній клімато-географічній місцевості Прикарпаття с.Стецева Снятинського району Івано-Франківської області, яке відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю. За даними радіологічного відділу Івано-Франківської СЕС в 1990 році щільність забруднення с.Стецева складала

Сs-137 - 5,06 Кі/км кв, Sr-90 - 0,31Кі/км кв; в 1992 році Cs-137 - 4,96 Кі/км кв, Sr-90- 0,31 Кі/км кв. Населення с.Стецева виділене в 4 категорію потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС і вимагає пріоритетного медичного спостереження ( Постанова Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року). Контрольними являлись результати аналогічного дослідження в с. Кутище Тлумацького району, в якому, за даними радіологічного відділу Івано-Франківської обласної СЕС забруднення радіонуклідами не виявлено.

Досліджуваний нами контингент становив 176 учнів перших-восьмих класів с.Стецева (експериментальна група) і 148 учнів перших-восьмих класів с. Кутище (контрольна група). Дослідження проводилось серед спеціально відібраної категорії «практично здорових» учнів, що являється однією з умов вивчення впливу екологічного фактору на функціональний стан організму дітей при масових обстеженнях (8,с.6).

Враховуючи, що психічне здоров`я дітей зумовлене не тільки екологічними та біологічними факторами, однорідність порівнюваних учнівських колективів визначалось також за однією з важливих соціальних ознак - їх приналежністю до сільського населення із спільними соціально - економічними і етно-культурними особливостями Прикарпатського регіону України.

2.3. Загальна характеристика методів дослідження.

Методичний інструментарій дослідження складався з методу спостереження, опитувальників, психометричних та проективних методів. З метою дослідження емоційного стану дітей використовували методику «Дім-Дерево-Людина», яка дозволяє встановити цілий ряд емоційних симтомокомплексів. Іншим проективним методом, який дав можливість дослідити інтенсивність тривожності, був тест вибору кольору Люшера. Рівень невротизації та психопатизації встановлювався за допомогою медико-психологічного опитувальника Санкт-Петербурзького інституту ім.В.М.Бехтерєва.

З метою порівняння рівнів розвитку інтелекту дітей у віці 7-14р. використовувалися показники коефіцієнту розумового розвитку (IQ), що визначалися з допомогою методики Д.Векслера, адаптованої і стандартизованої Ю.З.Гільбухом (1992). З метою економії часу при проведенні скрінінгового масового обстеження, в ході практичного використання, шкали Векслера скорочено до 10 субтестів з 12 (5 вербальних і 5 невербальних субтестів). Рівень уваги досліджувався за допомогою табл. Анфімова. Для вимірювання сили нервових процесів застосовувався теппінг-тест.

Крім того, використовувались психодіагностичні методи дослідження самооцінки Т.В.Дембо - С.Я. Рубінштейн в модифікації А.М.Прихожан, яка базується на прямому рівні оцінювання школярами ряду особистісних якостей, таких як здоров'я, здібності, характер і т.д.

Дослідження рівня домагань проводилося з допомогою моторної проби Шварцландера.

ІІІ. Особливості емоційних станів дітей, що мешкають в зоні посиленого радіологічного контролю Прикарпаття.

3.1. Особливості рівня емоційної напруженості школярів зони РЕК.

У школярів зони РЕК високий рівень емоційного напруження зустрічається достовірно частіше (8,9+2,3 і 2,2 +1,1; р<0,01). Вдвічі вищим являється середній рівень (29,7+3,7 і 19,1+2,9; р<0,05) відносно контролю.

Наявність відносно стійких високих та середніх показників рівня емоційного напруження у школярів молодшого та середнього шкільного віку зумовлена саме впливом підвищеного радіаційного фону, оскільки інші фактори, що зумовлюють емоційне напруження, впливали на дітей експериментальної та контрольної груп в однаковій мірі. З іншого боку, простежується наявність стійких симптомокомплексів незахищеності, тривожності, ворожості, недовіри до себе. Така ситуація спричинена відсутністю позитивної життєвої перспективи, яка породжується перебуванням в ситуації хронічного стресу.

За допомогою спеціальної медико-психологічної методики визначення рівня невротизації також виявлена переважно негативна тенденція емоційного реагування підлітків досліджуваної групи (учні 7 і 8 класів).

В зоні посиленого радіоекологічного контролю переважав такий рівень невротизації, який оцінюється як передпатологічний, передневротичний (27,8 + 6,1 і 9,5 +4,5; р<0,05), тоді як виражених патологічних форм невротичних розладів не спостерігалось.

3.2. Особливості рівня домагань та самооцінка у школярів зони РЕК.

ІV. Особливості інтелектуального розвитку школярів в залежності від екологічної ситуації.

4.1. Характеристика вербального та невербального інтелекту зони РЕК.

У дітей молодшого шкільного віку, що мешкають у забруднених територіях дефекти розумового розвитку зустрічаються у 3,2 рази частіше, ніж в контролі. Зустрічається велика кількість дітей з пониженими розумовими здібностями (р>0,01), та вдвічі нижча кількість дітей з нормальними розумовими здібностями.

В результаті дослідження виявлено, що у дітей та підлітків зони радіаційного забруднення виявлено помітні порушення психічного розвитку, що проявляються зокрема в різних ступенях розумової дефективності (13,0±2,4 і 2, 7 ±1,3 ), понижених розумових здібностях (49, 4±3, 6 і 18, 9±3,2).

В 1,8 рази рідше в порівнянні з контролем спостерігається нормальний розумовий розвиток (35, 2±3, 4 і 63, 5±3, 9).

Підвищення розумових здібностей простежуються у 2, 2±1, 0% при 14, 8±2, 9 у контролі (р>0, 001). Отже надзвичайно актуальними є питання, пов'язані з факторами, які можуть впливати на інтелектуальний розвиток дитини при опроміненні.

Як свідчать результати, отримані за допомогою тесту Векслера в 10-ти літньому віці показники невербального інтелекту як в основній так і в контрольній групі залишаються практично тотожними – відповідно 80 і 81. Найвищий показник невербального інтелекту школярів в основній групі простежується в 11р. і становить 99. У дітей, народжених після вибуху на ЧАЕС виявлено значне зниження рівня невербального інтелекту в основній групі: 1987р – 87, 1988р – 73, 1989 – 68.

Якщо середні показники невербального IQ знаходяться в межах від 86 (14р.) до 77 (6р.), з найвищим рівнем 99 в 11р., то вербальний IQ знаходиться на помітно нижчому рівні 71 (14р.) і 77 (6р.). Слід відзначити, що зниження вербального IQ простежується в обидвох групах після вибуху на ЧАЕС. У дітей, народжених в 1987 р. основної групи цей показник становив 80, а в контролі 77.

Протягом наступних років відбувається помітне зниження середніх показників вербального IQ у школярів основної групи: 1988 р. – 72, 1989 р. – 75, 1990р. – 76.

В результаті узагальнення даних видно, що середні показники загального рівня IQ в основній групі знаходяться в проміжку у 14-ти літніх переважає 80, а в 6-ти літніх – 75.

Пік інтелектуального розвитку в основній групі припадає на 11 років, тобто найвищі розумові здібності наявні в дітей, народжених в 1985 р., до аварії на ЧАЕС, причому даний показник перевищує такий в контролі: 94 і 87. Найнижчі показники загального рівня IQ спостерігаються у дітей молодшого шкільного віку 1987р. народження і становлять 69, в той час, як у дітей, народжених у 1986 р. безпосередньо після аварії на ЧАЕС цей показник становить 71.

Отже, як свідчать результати проведеного скрінінгового дослідження, рівень інтелектуального розвитку школярів, що проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю Прикарпаття є помітно нижчим, ніж в екологічно благополучному районі.

Зниження загального інтелектуального коефіцієнту у дітей зони РЕК пов’язано з низьким рівнем працездатності та уваги. Це підтверджують отримані нами дані за допомогою таблиць Анфімова і теппінг-тесту.