Товарні біржі та їхні функції, Детальна інформація

Промислова революція викликала величезне розширення попиту на сировину і продовольчі товари, призвела до збільшення обсягу і номенклатури торгівлі, підсилила вимоги до однорідності якості товару і регулярності постачань. Необхідність задоволення цих вимог машинного виробництва обумовило трансформацію біржі початкового типу, пристосування її до нових умов. Зокрема, поряд із наданням ринкового місця, організацією біржового торгу і фіксацією торговельних порядків, до числа основних функцій біржі стали стави\x5742\x5F25ся встановлення стандартів на товар, розробка типових контрактів, котирування цін, врегулювання спорів (арбітраж) і інформаційна діяльність. Біржі поступово перетворилися в центри міжнародної торгівлі.

Швидкі темпи росту торгового обороту, виникнення світового ринку утруднили ведення торгівлі на основі наявних партій товару. Масове виробництво потребує впевненості не тільки в постачаннях сировини, ціни якого схильні до значних коливань, але й в одержанні прибутку на капітал,у тому числі уже витрачений на випуск продукції, що знаходиться в стадії реалізації в товарній формі. Різкі коливання цін, помітно підвищуючи ризики, обмежують впевненість в одержанні прибутку. У результаті головну роль у біржових операціях зайняли угоди на термін із реальним товаром, що гарантували підприємцям постачання товару необхідної якості в потрібний термін по цінах, що забезпечували можливість одержання прибутку.

Таким етапом у розвитку біржової торгівлі явилося виникнення ф'ючерсної (гуртової, заочної, безготівкової) торгівлі. Історія сучасної ф'ючерсної торгівлі почалася на Середньому Заході США на початку 1800-х років. Вона тісно пов'язана з розвитком комерційної діяльності в Чікаго і торгівлею зерном на Середньому Заході.

Хаос у сфері попиту і пропозиції, проблеми перевезень і збереження змусили фермерів і торговців укладати контракти з наступним постачанням товарів. Завчасні, попередні контракти на постачання кукурудзи вперше були укладені купцями-річковиками, що одержували зерно від фермерів пізньої осені і на початку зими,але повинні були берегти його доти, поки кукурудза достатньо висохне для навантаження на судно, а ріка звільниться від льоду. Щоб зменшити ризик від падіння цін під час зимового збереження, ці торговці відправлялися в Чікаго і там укладали контракти з переробниками на постачання їм зерна навесні. У такий спосіб вони гарантували собі покупців і ціни на зерно. 13 березня 1851 р. був укладений контракт на 3 тис. бушелів (біля 75 т) кукурудзи з постачанням у червні - перший у своєму роді.

До кінця XIX сторіччя ф'ючерсна торгівля набрала обороти так , що з'явилася необхідність формалізації торгової практики, стандартизації контрактів, установлення правил поводження і розрахунків, порядку врегулювання спорів, процедури улагоджування розбіжностей.А на початку ХХ сторіччя з утворенням нових товарних бірж ф'ючерсна торгівля стала розростатися усе більше і більше.



2. Біржа в Росії.

M\x017EE"~–\80O-µcE\x00AFI\x893A\x72B8\xBAAA\x62CD\x7EA8\xC9A8\x7918\x01C1\xBC53\x5362\x1C44\x7F91\xEF47\x769C\x6C72\x3F2A\x3C8D\x35AB\x3E3E\xD5FE\x8EA8\xA33C\xD408\xE63C\xBD26\x09FE\x7CE2\xFA4B\xD44B\x410B\xA2FC\x13A1\x3184\x90A2\x1386\xC9BC\xAB7C\x7ACD\xF961\x87F7\xCC3E\xAB4A\xDE2A\x089E\x680B\x2E75\xA323\x5D08\x36F2\xA7CF\xB6F8\x9518\x08AF\x72AE\x85E7\xFC55\x07A0\x6956\x1FA5\x97D3\x29CC\x33AFула заснована Петром I у 1703 році і відкрита в Петербурзі. У відбудованому спеціально для неї в 1705 році будинку Петро особисто встановив часи біржових зборів. Будучи введеної у примусовому порядку і при наявній у той час нерозвиненій економічній системі, біржа не діяла майже 100 років. Пожвавлення наступило лише з 20-х років XIX сторіччя, коли в обертання надходять облігації Державних позик; із 1827 р. - акції.

Наступні Російські біржі виникають у Кременчуці (1834); Москві (1839); Рибінську (1842); Одесі (1848); Нижньому Новгороді (1848).

Швидкий перехід до ринкових відносин після реформи 1861 року дає поштовх до появи бірж у багатьох містах Російської Імперії. Як правило, їхня поява пов'язана з розвитком хлібної торгівлі. У 90-і і наступні роки біржова справа одержує подальший імпульс розвитку в зв'язку з інтенсивним будівництвом залізниць, елеваторів, появою комерційних банків, розвитком товарного кредиту під хліб.

На початку сторіччя до 1913 року з'являється ще 50 бірж. У цілому до початку війни їхня загальна кількість досягла 115.

У порівнянні з західними російська біржа мали специфіку. Їх відрізняв, по-перше, низький рівень біржової техніки, що було пов'язано з нерозвиненістю інфраструктури. Як наслідок, на російських біржах не одержали поширення угоди на термін. Але не було жорсткої регламентації правил здійснення угод.

По-друге, у силу того що російські купці були аморфною масою, біржа брала на себе функцію представництва їхніх інтересів. У багатьох біржових статутах прямо вказувалося на це. Жодна західна біржа не виконувала цієї функції, тому що представництво інтересів купців в цих країнах здійснювалося через торговельні палати, що були створені в результаті тривалої політичної й економічної боротьби підприємців за свої цілі.

По-третє, повсякденне відношення до бірж у Росії завжди було неоднозначним. Часто переважала думка, що порядній людині там робити нічого.

Бурхливий розвиток капіталізму в Росії породив тенденцію "європеїзації" російських бірж. Проте цьому процесу не призначено було завершитися.

1893: Міністерство фінансів встановило ряд обмежень для операцій на біржі без посередництва маклерів. Ревізію книг маклерів проводило Міністерство фінансів.

1895: введене положення про необхідність одержання дозволу Міністерства фінансів на допуск цінностей до котування на біржі.

1911: за даними Міністерства торгівлі і промисловості в Росії нараховується 87 бірж, більшість із яких товарні біржі, на них домінують угоди купівлі-продажу сільгоспродуктів і сировини.

1914, 16 липня: фондові біржі закриваються. У січні 1917 року знову відчиняються, а в лютому закриваються знову.

Але біржам призначено було знову появитися в радянський період. Це відбулося в липні-грудні 1921 р.(перші роки НЕПу). Біржі виникнули стихійно по всій країні. Але їхня ефективність була низькою.

У біржовому обороті знаходилися в основному ті ж товари, що і до війни, продовольчі товари і фураж. Текстиль,сировина, металеві і шкіряні вироби, паливо були на біржах незначною мірою.

У радянський період функції біржі полягали у визначенні попиту і пропозиції, регламентуванні угод і котуванню цін. Як бачимо, вони збігаються з функціями бірж у дореволюційний період.Наприкінці 20-х років радянські біржі були ліквідовані.

В даний час після біржового буму колишнього СРСР, що охопив усю територію, розмови з приводу бірж стихли. Це я вважаю ознакою того, що біржа в тому вигляді, в якому вони з'явилися в Україні в посткомуністичний період, зайняли свою функціональну нішу в економіці і в міру своїх можливостей вирішують задачі, що стоять перед нею. Що буде далі, покаже час. Але вже зараз можна з упевненістю сказати, що при визначеній політичній стабільності в країні біржі будуть розвиватися більше в якісну сторону. Звісно вони будуть не схожі на біржі розвинутої ринкової економіки, головне , щоб вони приносили реальну користь усьому народному господарству . До того ж не варто чекати швидких багатих плодів біржової торгівлі в Україні, тому що економіка в нас значно молодша західної. За ними теперішнє, але за нами майбутнє.

D\x00B3Au\x00B3vf\x20AC\x017DIM\x0160^Fk~u\x00AFK

F+iTHO&w8

IE\x9D6A\xA79F\xFBC5\x2458\x09D6\xD1D7\x72C9\xE0F9\x81C5\x6ECE\x3A6B\x3809\xAD81\x1115\xDA90\x3161\x129A\xCE53\x3884\xBA09\x5F3A\x0142\xF50E\x39EC\x1DD4\x2050\x03D3\x027D\xE0D3\x0301\x2972\xD62E\x647F\x377B\xF215\x64CD\x8C18\x1309\xBDEE\x715B\x62BC\xE450\xDA27\xA7E0\x0730\x2CE0\x144D\x6327\xE981\x0F60\x7FC0\xC031\x32FB\x6BEB\xECDC\xBB43\xB544\x2BB3\x235A\xA502\xBFD0\x9745єктами біржової торгівлі виступають у даний час приблизно 70 видів продукції, на частку яких припадає біля 30 % міжнародного товарообігу. Оборот міжнародних товарних бірж по усіх видах операцій оцінюється в 3,5-4,0 трлн.; щорічно(це тільки по міжнародних біржах).

На частку сільськогосподарських і лісових товарів припадає дві третини товарів, що обертаються на біржі. На першому місці по вартості стоїть насіння олієвих культур, продукти їхньої переробки - лляне і бавовняне насіння, соєві боби, соєва олія. На другому місці - пшениця, кукурудза, овес, жито, ячмінь, рис. Третє місце займає жива худоба і м'ясо.

У групі промислової сировини і продукції його переробки більше половини припадає на паливні товари: сира нафта, дизельне паливо, мазут, бензин, газ-пропан. Іншу половину складають кольорові і дорогоцінні метали: мідь, свинець, олово, цинк, золото, срібло, платина, палладій.

Крім товарів біржова торгівля поширюється на деякі інші сектори ринку - ринок капіталу (фондова біржа) і ринок валют (валютна біржа