Сучасний монетаризм, Детальна інформація

Державний банк купує державні цінні папери, знижує облікову ставку проценту або знижує резервну норму для комерційних банків Центральний банк продає державні цінні папери, підвищує облікову ставку або збільшує резервну норму

Пропозиція грошей зростає Пропозиція грошей зменшується

Процентна ставка падає Процентна ставка зростає

Інвестиції зростають Інвестиції скорочуються

Зросте “чистий” експорт “Чистий” експорт зменшується

Рівноважний ЧНП збільшується на величину, кратній зростанню інвестицій Інфляція зменшується



Слід підкреслити, що політика “дешевих” грошей відображає кейнсіанські уявлення про кредитно-грошове регулювання, а політика “дорогих” грошей - неокласичні (монетаристські).

Теоретичні ідеї монетаризму та рекомендації в галузі грошово-кредитного регулювання широко застосовувались на практиці, починаючи з 80-х років, у США, Великій Британії та інших ринкових країнах. Вони дали позитивні результати в стабілізації ринкової економіки і лягли в основу так званого неоконсервативного напряму в економічній політиці.

Неоконсервативна економічна політика представлена так званими “рейганомікою” (від прізвища президента США Р. Рейгана, який її впроваджував) і “тетчеризмом” (від прізвища прем’єр-міністра Великої БритаііВ М. Тетчер). Саме у 80-х pp. відбулась рішуча відмова від кейнсіанської економічної політики і було зроблено поворот від неокласичних уявлень (насамперед висновків монетаризму і теорії “економіки пропозиції”). Це знайшло своє відображення у зниженні податкових ставок із 55-50 до 40-28%), зменшенні витрат державного бюджету, антиінфляційному регулюванні, частковій приватизації державної власності (не менш як на одну третину в yсіх ринкових країнах” Однак уже нинішній президент США В. Клінтон в своїй економічній політиці почав частково повертатись до кейнсіанських рекомендацій, за що піддається нещадній критиці з боку неоконсерваторів.