Звіт про виробничу практику спеціальності "Фінанси та кредит", Детальна інформація

3) узгодженість даних декларацій по податку на прибуток і форми № 2 “Звіт про фінансові результати та їх використання”.

Для цього потрібно показники рядків 01, 07, 08, 10, 11, 12 декларації про прибуток підприємства порівняти з даними, що відображені у рядках 010, 011, 060, 070, 110 форми № 2.

Затрати, що включаються до валових витрат реалізованої продукції, які відображені в декларації у рядку 05 повинні дорівнювати даним рядка 040 форми №2. . До речі ДПА України відповідно до пункту 16.15 статті 16 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” видала наказ № 214 від 8 липня 1997 року “Про затвердження форми декларації про прибуток підприємства та Порядку її складання.

Відповідно до цього наказу розроблено “Порядок складання декларації про прибуток підприємства” і форму декларації, що мають застосовуватися всіма підприємствами.

Декларація складається з 3-х сторінок. Для заповнення майже кожного рядка необхідно скласти відповідні окремі додатки, яких є 17: від букви “А” до букви “Р”. Додатки подаються до податкового органу разом з декларацією. У разі якщо окремі рядки декларації не можуть бути заповнені через відсутність відповідних операцій, у цих рядках ставиться прочерк, і додатки за цими рядками до податкового органу не подаються.

При перевірці слід звернути увагу, що декларація заповнюється в тисячах гривень з одним десятковим знаком.

Для правильного заповнення декларації, підприємство повинно організувати податковий облік , дані якого підтверджуються первинними документами і документами бухгалтерського обліку.

При проведенні аудиту слід перевірити дотримання строків подання декларації. Декларація подається до податкового органу не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, а сам податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

При аудиторській перевірці слід звернути увагу на правильність відображення операцій в бухгалтерському обліку відповідно до змін чинного законодавства.

З урахуванням вищесказаного пропонуємо таку схему організації податкового обліку на підприємстві: за Дебетом рахунка 18 “Валові витрати” в кореспонденції з Кредитом рахунків 51, 70, 69 тощо накопичуються валові витрати протягом податкового періоду (кварталу); за Кредитом рахунка 48 “Валові доходи” в кореспонденції з Дебетом рахунків 62, 51 тощо накопичуються валові доходи. На кінець податкового періоду валові витрати та валові доходи списуються на рахунок 80 “Прибутки та збитки”:

Дебет 48 Кредит 80

Дебет 80 Кредит 18

і додатково

Дебет 80 Кредит 02 ”Знос (амортизація) майна“.

Проводки виконані відповідно до статті 3 Закону, згідно з якою об’єктами оподаткування є прибуток, який визначається як різниця між скоригованим валовим доходом і сумами валових витрат і амортизаційних відрахувань.

При аудиті підприємства ВКФ “Проблема” порушень при заповненні декларації не виявлено. Декларація додається.

2. Аудит організації і методології бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання.

Аудиторська перевірка організації і методології бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється згідно з “Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні” затвердженого Постановою КМУ від 3 квітня 1993 року № 250.

Дане Положення застосовується для відображення в бухгалтерському обліку здійснюваних господарських операцій. Для його розвитку вповноважений на це урядом Мінфін України наказом від 7 травня 1993 року № 25 затвердив Вказівки по організації бухгалтерського обліку.

Вказані документи не просто замінили декілька раніше діючих нормативних документів по організації бухгалтерського обліку, але й відобразили зміни, що витікають з необхідності переходу до загальноприйнятої в міжнародній практиці системі обліку і статистики.

Перш за все виділимо розширення прав самих підприємств у питаннях вибору тих чи інших форм і методів бухгалтерського обліку.

До компетенції підприємства тепер віднесені питання: - самостійності у виборі та застосування альтернативних форм і методів обліку;

- визначення необхідності із запропонованого перечню створювати конкретні резерви майбутніх витрат;

- визначати строки та об’єкти інвентаризації, крім випадків її обов’язкового проведення;

- вводити систему внутрішньовиробничого обліку, звітності та контролю;

- встановлювати порядок оцінки товарів в оптовій ланці торгівлі та постачання;

- закріплювати метод визначення виручки від реалізації продукції, робіт і послуг;

- виділяти на окремий баланс свої філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які входять до складу підприємства, що повинно вирішуватись виходячи з умов господарювання, матеріальної бази управління та кваліфікації персоналу.

Вибрані методологічні варіанти відображення окремих господарських операцій та оцінки майна повинні незмінно застосовуватись на протязі поточного звітного року та встановлюватися розпорядчими документами підприємства.

Позитивним для вдосконалення організації бухгалтерського обліку, достовірності та повноти фіксації господарських операцій, скорочення витрат на його ведення є наділення підприємств та організацій правом самостійно встановлювати організаційну форму бухгалтерської роботи, тобто порядок побудови бухгалтерської служби ( самостійний відділ, спеціалізована консалтингова організація чи аудиторська фірма, окрема фізична особа на договірній основі, сам власник чи керівник підприємства).