Психічні форми освоєння дійсності, Детальна інформація

Психічні форми освоєння дійсності

ПЛАН

Відчуття та сприйняття як первинні форми відображення дійсності.

Пам’ять. Її види та закономірності.

Мислення та інтелект.

Відчуття і сприйняття як первинні форми відображення дійсності.

Чи задумувалися ви, як ми відчуваємо і сприймаємо навколишній світ?

Тепло і холод, кольори і звуки, запахи і смаки, гладкість і шороховатість та інші якості предметів і явищ ми пізнаємо, дякуючи особливому психічному процесу, який називається відчуттям.

Відчуття – це психічний процес, що полягає у відображенні мозком окремих властивостей предметів та явищ об’єктивного світу і станів організму при безпосередньому впливі подразників на відповідні органи чуття.

Відчуття виникають в той момент, коли подразник діє на органи чуття. Органи чуття – єдині канали, по яких зовнішній світ проникає в людську свідомість (очі, вуха, ніс, язик, внутрішні органи, шкіра).

Як і будь-яке психічне явище, відчуття мають рефлекторну природу. Це нервовий процес, що виникає під час дії подразника на відповідний йому аналізатор.

Процес зорового відчуття не лише починається в оці, а й завершується в ньому. Те саме характерне і для інших аналізаторів.

Аналізатор – це складний нервовий механізм, що здійснює тонкий аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища, що виділяє окремі стимули.

Аналізатор складається з 3 частин:

периферійний відділ (рецептори) органів чуття ока, вуха, носа, шкіри;

аферентні (доцентрові) та еферентні (відцентрові) нерви – це провідні шляхи, що з’єднують периферійний відділ аналізатор аз центральним;

Відділи головного мозку (підкіркові та кіркові) відділи аналізатора, де відбувається переробка нервових імпульсів, що надходять від рецепторів.

Для виникнення відчуття необхідна робота всього аналізатора як цілого.

В організмі функціонує система аналізаторів: 1. екстроцептивні –

* зорові відображають

* слухові властивості предметів

*дотикові і явищ

* нюхові зовнішнього середовища

* смакові

інтроцептивні (розташовані у внутрішніх органах і відображають їх стан: спраги, голоду.

кінестатичні й статичні: інформація про рух і положення тіла;

проміжні й самостійні: температури, вібраційні, рівноваги, прискорення, больові відчуття.

Найголовніша риса відчуттів та, що вони дають інформацію про окремі якості і властивості предмета.

У реальному житті важко виділити відчуття у чистому вигляді. Вони входять у структуру більш складного психічного процесу сприйняття.

Сприйняття – це відображення предметів і явищ в цілому при їх безпосередній дії на органи чуття з розумінням цілісності відображуваного.