Формування загальних і одиночних понять, методологічні прийоми (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація, узагальнення, класифікація), Детальна інформація

При вивченні властивостей предметів неживої природи найбільш ефективними є демонстраційний експеримент вчителя та індивідуальні досліди учнів. Наприклад, властивості корисних копалин учні вивчають, роблячи ряд дослідів, передбачених програмою.

Не можна зловживати наочністю, бо це призводить до гальмування розвитку абстрактного мислення. Неприпустиме переважання словесних методів, бо в такому разі діти запам'ятають багато слів, які не матимуть у їхній свідомості ніякого реального змісту. Отже, вчитель, застосовуючи різноманітні засоби наочності, організовуючи спостереження дітей серед природи, постійно повинен керувати процесом сприймання учнями явищ і об'єктів, утворення в їхній свідомості яскравих уявлень. Таке керування проводиться спрямуванням уваги дітей на істотні ознаки об'єкта, розкриттям взаємозв'язків окремих предметів або явищ. Увага стимулюється за допомогою різноманітних запитань і завдань, а також виконанням дітьми цілеспрямованої роботи з предметом.