|
|  |
Когнітивна сфера особистості, Детальна інформація
|
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З предмету: “Загальна психологія”.
ТЕМА: “Когнітивна сфера особистості ”.
Відчуття і сприймання в системі властивостей особистості.
Розвиток сенсорної культури особистості.
Особистість формується в умовах суспільного, конкретно-історичного існування людини, іого вивченя і вихованя.
В історії психології існувало два напрямкив рішенні питання в формуванні особистості які получили наву біогенетичної і соціогенетичної концепцій психічного розвитку особистості.
Рушійними силами психічного розвитку особистості виявляютьсся в протиреччі між змінюючими в діяльноті потрібностями людини та реальими можливостями їх задоволення.
Проблема моделювання процесів сприймання.
У багатьох дослідженнях виділено стадії становлення образу сприймання, які характеризують зростаючу повноту відображення властивостей предмета при а) поліпшенні умов сприймання; б) збільшенні досвіду сприймання спостерігача; в) зміні параметрів сприйманого предмета.
Першою стадією становлення образу сприймання є розрізнення розміщення об(єкта в просторі.
Перші характеристики образу сприймання з(являються на другій стадії – стадії мигтіння контуру, що простежується при наближенні спостерігача до об(єкта чи збільшенні часу розглядання останнього.
Третя стадія становлення образу – стадія відображення різких зсувів кривизни.
На четвертій стадії об(єкт упізнається, його образ набуває ознак предметності й усвідомленості.
П(ята стадія становлення образу сприймання – стадія досягнення його цілковитої адекватності об(єкта. Лише на цій стадії образ набуває усіх своїх властивостей.
Розвиток чуттєвої сфери людини в сучасних умовах науково-технічного процесу.
При створенні технічних пристроїв для фіксації тих чи інших властивостей навколишнього світу людина здебільшого наслідувала природу.
Людство успішно долає обмеженість інформації, котру несуть органи чуття. Застосовуються технічні пристрої, що розширюють діапазон факторів довкілля, які сприймаються людиною. Завдяки пристроям, що продовжують органи чуття, людина сприяє і напругу електромагнітного поля, і ультразвукової хвилі, й іонізуюче випромінювання.
У відчутті відбиваютьс загальні властивості подразників того чи іншого виду й особливі прояви цих властивостей у конкретному предметі.
Природа та характеристика уваги.
Увага, її природа та роль у навчальній і трудовій діяльності.
Увага – це форма організації психічної діяльності людини, яка полягає в спрямованості і зосередженості свідомості на конкретних об’єктах, що забезпечує їх виразне відображення.
Природа уваги – першочергове значення для формування уваги є фізіологічний механізм явища, яке називається осередок оптимального збудження.
Осередок оптимального збудження є динамічним утворенням взаємодії споріднених збуджень середньої інтенсивності, що найбільше сприяє створенню нормальних умов для певної діяльності. Зміна подразників, тривала їх дія на одні й ті самі центри головного мозку викликають переміщення осередку на інші ділянки кори та зміну обрисів його форми, що узгоджується з динамікою зміни змісту діяльності індивіда.
Керуючись певними цілями й мотивами, людина спрямовує увагу переважно на необхідній їй об’єкти, зосереджується на них не зважаючи на перешкоди, абстрагується від того, що не пов’язане з метою діяльності, переборює відвертання, опановує свою увагу. Певною мірою вона сама організовує, регулює і контролює свою діяльність завдяки увазі, що стає властивістю особистості як свідомої істоти.
Вікові та індивідуальні особливості уваги.
Присутні значні індивідуальні відмінності в переключенні як можливості особистості до переключення уваги. Деякі швидко і легко переходять від виповнення одної діяльності до другої. Для деяких цей перехід вимагає довшого часу і затрат зусиль. Допускається, що індивідуально-типічні особливості переключення уваги зв(язані з особливостями руху нервових процесів.
Стійкість уваги та способи її вивчення.
Стійкість уваги виявляється у тривалості зосередженості на об’єкті.
|
| Коментарі до даного документу |
|
|
|
|
|
|
Скачати "Контрольна на тему Когнітивна сфера особистості"
