Лексика, Детальна інформація

розвеселяти, пробити — пробивати.

104. Від поданих дієслів утворіть за допомогою префіксів ще по 5 дієслів.

Боліти, везти, вести, їхати, купити, нести, писати, плисти, світити, читати.

105. Випишіть в одну колонку дієслова з словотворчими префіксами, а в Другу — дієслова із словозмінними префіксами. До кожного дієслова першбї колонки утворіть форми недоконаного виду з тим же префіксом. Чи утворюються такі форми до дієслів другої колонки?

Винести, додати, приїхати, прикрутити, загатити, поїхати, намалювати, покрити, підписати, написати, загітувати, замиготіти, відірвати. _ ..^

79

106. Прочитайте. Випишіть дієслова, дієприкметники і дієприслівники з префіксами. До кожного префіксального дієслова доберіть спільнокоре-неві іменники.

Ігор ще ніяковіше посміхався, але ревниво стежив за кожним рухом пера Степана Демидовича. І коли те перо безжально робило свої позначки, розшукавши-таки якусь граматичну чи стилістичну помилку, Ігор страдницьки кривився, але мовчав. Та йоли Степан Демидович хвилястою лінією закреслював якесь слово і над ним чіткими лініями виводив інше, Ігор, уперто зсунувши брови, поринав у словники. Іноді він у самого Грінченка знаходив, підтвердження своєї правоти. Що ж, Степан Демидович із задоволенням визнавав, що таки так: вжитий Ігорем синонім влучніший, характерніший, і тоді його радощам не було меж.

Господар мовного чистилища ставив у куточку свій підпис і доброзичливо усміхався. Розчулений Ігор Ружевич щиро дякував, і обоє лишались вельми задоволені одне одним. (С. "Журахович.)

107. Які з поданих дієслів можуть вживатися з префіксом по-? Якого значення набуває кожне дієслово з приєднанням цього префікса? Чому префікс по- не поєднується з рештою наведених дієслів?

Виходити, віяти, густи, заглибитися, знімати, зняти, зрозуміти, крити, летіти, лити, написати, розспіватися, усміхнутися.

108. Перекладіть українською мовою. Поясніть, які особливості мають російські префіксальні дієслова порівняно з українськими.

Жила цапля у пруда й состарилась; не стало уж в ней сили ловить рьібу. Стала она придумьівать, как бьі ей хит-ростью прожить., Она й говорит рьібам: «А вьі, рьібьі, не знаєте, что на вас беда собирается: сльїшала я от людей — хотят они пруд спустить й вас всех повьіловить. Знаю я, тут за горой хорош прудок єсть. Я бьі помогла, да стара стала: тяжело летать». РьІбьІ стали просить цаплю, чтобьі помогЛа.

Цапля й говорит: «Пожалуй, постараюсь для вас, перенесу вас, только вдруг не могу, а поодиночке».

Вот рьібм й радьі, все просят: «Меня отнеси, меня отнеси!»

Й принялась цапля носить их: возьмет, вьілетит в поле да й ст>ест. Й перенесла так много рьіб. (Л. Толстой.)

39. ПРИСЛІВНИКОВІ ПРЕФІКСИ І СУФІКСИ

Л 3 історичного погляду всі прислівники є похідними. Проте Історія виникнення таких прислівників, як де, там, куди, коли, так, доки, досі, тут, тоді, туди і под., ховається далеко в глибині віків, а тому на сьогодні їх слід визнати непохідними.

80

Переважна більшість прислівників утворилася від прикметників (чистий -*- чисто, теплий -> тепло, добрий -> добре), іменників (дім ~^>- дома, мить -> миттю, ранок ->- ранком, місце -*- місцями), іменників з прийменниками (з верху ->- зверху, з-під споду ->- спідсподу, в голос -+• вголос, в горі -*• вгорі), інших прислівників (куди -х декуди, коли -*- деколи, інколи, як —>• абияк), дієприслівників (сидячи, лежачи, крадучись). Багато прислівників утворилося від тих форм іменників, прикметників, дієслів, які тепер уже не існують, наприклад: здалека, звисока (короткі прикметники далек, висок поєдналися з прийменником з), верхи (колишня форма орудного відмінка множини іменника верх), сидя, нехотя (колишні дієприкметники чоловічого роду).

Прислівники давнього утворення з погляду сучасної мови не поділяються на значущі частини. До власне прислівникових префіксів належить по-, за допомогою якого утворюються прислівники від прикметників (по-батьківському і по-батьківськи) та від числівників (по-перше, по-друге і т. д.) та що- (щодня,

щоночі). Власне прислівниковими суфіксами є -о та -е у від-

. . Л /v прикметникових прислівниках (швидко, терпляче), -ому та

рідше -й, які супроводжують творення відприкметникових прислівників за допомогою префікса по- (по-хазяйському —

—І _ xv ^

по-хазяйськи), -чі (в числівниках двічі, тричі), а також запозичені у прикметників -ечк-, -єньк-, -ісіпьк-, -есеньк-, що вживаються для вираження здрібніло-пестливого значення:

-. -х/~х- . .х/^н- ^"^ /\ л Х4^

швиденько, точнісінько, тихесенько, такечки, ондечки І под. Прислівники, утворені від якісних прикметників, зберігають ступені порівняння, що утворюються за допомогою прикметникових словозмінних суфіксів -ш- (іш) та префікса най-:

Л* —? А * /\ —з /-v тепло —і- тепліше, наитепліше, тонко ~+ тонше -> наитонше.

109. За допомогою префікса по- та суфіксів -ому і, де можна, -й утворіть прислівники.