Службові частини мови, Детальна інформація

умовні: як, якщо, коли б, раз;

допустові: хоч, хоча, хай, нехай, незважаючи на те що, дарма що;

наслідку: так що.

Правопис сполучників

Сполучники, як би вони не утворені, пишуться разом: адже, отже, отож, ніби, начеб, мовби, мовбито, начебто, тобто, абощо, тощо, якщо, притому, притім, причому, проте, зате, затим.

Ч-на спол. може мати при собі частки, з якими вони пишуться тільки окремо: адже ж, але ж, бо ж, хоч би, все ж. Окремо пишуться: та й, то й, дарма що, так що, тому що, через те що, для того щоб. У кілька спол. перші дві ч-ни пишуться разом: тимчасом як, незважаючи на те що, затим що.

Сполучники з підсилювальними частками пишуться через дефіс: атож-бо, тільки-но, якби-то.

Відгук

Вигук – ч-на мови, яка служить для безпосереднього вираження емоцій, почуттів і волі людини.

Розрізняють три групи вигуків:

вигуки, що виражають емоції: страх, невдоволення, іронію, подив: о, оо, ох, ай, ех, тьху, овва. Ох, і щука ж була!

Вигуки, що виражають волевиявлення, спонукання до дії: агей, гей, агов, на, нате, стоп, марш, тпру, цабе.

Вигуки, що виражають етикет – вітання, подяку, побажання, вибачення тощо: добрий день, дай боже, працюйте, хай йому грець, боже поможи, на здоров'я.

Звуконаслідувальні слова: гав-гав, кахи-кахи, ку-ку-рі-ку, кап-кап, тьох-тьох.

Прийменник

a

h3/4

називається службова ч-на мови, що охоплює слова, якими уточнюються граматичні значення іменників і які служать для зв'язку цих відмінкових форм з іншими словами в реченні: Ходить ніч по саду місячними кроками.

Самостійно як члени речення прийменники не виступають.

За походженням прийменники поділяються на первинні (прості) і вторинні (похідні).

До первинних належать прийменники в, на, до, від(од), у(в), при, з, о, за, над, через. Походження цих прийменників встановити важко.

Вторинні прийменники утворилися пізніше. До них належать прийменники типу навколо, зразу, вздовж, поперек.

Вторинні прийменники поділяються на відіменні і прислівникові.

Відіменні: внаслідок, край, круг, кінець, коло, перед, протягом, шляхом та ін.

Прислівникові: близько, всупереч, вздовж, вслід, замість, крім, мимо, навскіс, позад та ін.

За будовою прийменники поділяються на прості, складні і складені.

До простих прийменників належать усі первинні, деякі вторинні: край, кінець, коло, протягом, шляхом, перед.

Складними називаються прийменники, що утворилися поєднанням двох або кількох простих прийменників: з-за, із-за, з-над, з-понад, з-поміж, поміж, попід, посеред, задля , заради.

Складені прийменники утворюються:

а) з одного або двох прийменників та іменників: під час, з метою, в напрямку, на випадок, за винятком;