Дієслово, Детальна інформація
Дієслово
Тема: Дієслово
Мета: узагальнити та закріпити вивчене про дієслово, формувати вміти використовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях.
План.
Повторення про дієслово.
Часи дієслів.
Способи дієслів.
Види дієслів.
Дієвідмінювання.
Дієприкметник.
Дієприслівник.
Хід уроку
Повідомлення теми та мети уроку.
Тема: Дієслово.
Дієслово – це повнозначна частина мови, яка означає дію або стан. Дієслово відповідає на питання що роботи? Що зробити? і в реченні найчастіше буває присудком. Н-д: вже обтрусили айстри роси, коли торкнув їх змах; багряне листя в жовті коси вплітає осінь у садах. Початковою формою дієслова є неозначена форма, або інфінітив. Інфінітив – це форма дієслова, яка означає дію, але не виражає способу, часу, особи, числа і роду. Неозначена форма дієслова вживається тоді, коли треба назвати дію взагалі, безвідносно до того, хто її виконує і коли.
Інфінітив закінчується на -ти або –ть. Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати.
Дієслова у формі інфінітива бувають доконаного і недоконаного виду: йти – прийти, прати – випрати, стукати – стукнути.
Н. ор.д. найчастіше витупає у ролі головного члена у безособовому реченні. І миті жодної не можна повернути, Щоб заново, по-іншому прожить; підмета та іменного складеного присудка: Лиш бороти – значить жить; другорядних членів речення: Ішла швидко, дивлячись під ноги, ніби боялася спіткнутися; Зосталася тільки надія одна: надія вернутись ще раз на Вкраїну.
Часи дієслів.
В українській мові є три часи дієслова: теперішній, минулий і майбутній.
Теперішній час означає дію, яка відбувається постійно або в момент мовлення. Дієслова у теперішньому часі завжди недоконаного виду і змінюються за особами й числами.
Минулий час означає дію, яка відбувалася або відбувалася до моменту мовлення про неї. Дієслова минулого часу можуть бути і недоконаного і доконаного виду. Минулий час змінюється за родами і числами.
Майбутній час означає дію, яка відбувається після мовлення про неї. Майбутній час має три форми: просту доконаного виду (посаджу, зберу), просту недоконаного виду (садитиму, збиратиму) та складену недоконаного виду (буду садити, буду збирати).
Дієслова майбутнього часу змінюються за особами і числами.
Безособовими називаються дієслова, що означають дію (або стан), яка реалізується сама по собі, незалежно від діяча (особи чи предмета).
Н-д: вечоріє, смеркає, підмерзає, розвидняється, щастить.
Безособові дієслова означають:
явища природи (розвидняється, підмерзає, смеркає);
стихійні явища (замело, занесло, висушило, залило);
фізичний стан людини або її відчуття (нудить, трусить);
психічний стан людини (гнітить, хочеться, не віриться);
Мета: узагальнити та закріпити вивчене про дієслово, формувати вміти використовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях.
План.
Повторення про дієслово.
Часи дієслів.
Способи дієслів.
Види дієслів.
Дієвідмінювання.
Дієприкметник.
Дієприслівник.
Хід уроку
Повідомлення теми та мети уроку.
Тема: Дієслово.
Дієслово – це повнозначна частина мови, яка означає дію або стан. Дієслово відповідає на питання що роботи? Що зробити? і в реченні найчастіше буває присудком. Н-д: вже обтрусили айстри роси, коли торкнув їх змах; багряне листя в жовті коси вплітає осінь у садах. Початковою формою дієслова є неозначена форма, або інфінітив. Інфінітив – це форма дієслова, яка означає дію, але не виражає способу, часу, особи, числа і роду. Неозначена форма дієслова вживається тоді, коли треба назвати дію взагалі, безвідносно до того, хто її виконує і коли.
Інфінітив закінчується на -ти або –ть. Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати.
Дієслова у формі інфінітива бувають доконаного і недоконаного виду: йти – прийти, прати – випрати, стукати – стукнути.
Н. ор.д. найчастіше витупає у ролі головного члена у безособовому реченні. І миті жодної не можна повернути, Щоб заново, по-іншому прожить; підмета та іменного складеного присудка: Лиш бороти – значить жить; другорядних членів речення: Ішла швидко, дивлячись під ноги, ніби боялася спіткнутися; Зосталася тільки надія одна: надія вернутись ще раз на Вкраїну.
Часи дієслів.
В українській мові є три часи дієслова: теперішній, минулий і майбутній.
Теперішній час означає дію, яка відбувається постійно або в момент мовлення. Дієслова у теперішньому часі завжди недоконаного виду і змінюються за особами й числами.
Минулий час означає дію, яка відбувалася або відбувалася до моменту мовлення про неї. Дієслова минулого часу можуть бути і недоконаного і доконаного виду. Минулий час змінюється за родами і числами.
Майбутній час означає дію, яка відбувається після мовлення про неї. Майбутній час має три форми: просту доконаного виду (посаджу, зберу), просту недоконаного виду (садитиму, збиратиму) та складену недоконаного виду (буду садити, буду збирати).
Дієслова майбутнього часу змінюються за особами і числами.
Безособовими називаються дієслова, що означають дію (або стан), яка реалізується сама по собі, незалежно від діяча (особи чи предмета).
Н-д: вечоріє, смеркає, підмерзає, розвидняється, щастить.
Безособові дієслова означають:
явища природи (розвидняється, підмерзає, смеркає);
стихійні явища (замело, занесло, висушило, залило);
фізичний стан людини або її відчуття (нудить, трусить);
психічний стан людини (гнітить, хочеться, не віриться);
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021