Західна Україна на картах вчених західної діаспори, Детальна інформація

З великих його праць варто згадати “Матеріяли до праісторії Волині і Волинського Полісся” (видана польською мовою Польським Археологічним Товариством у Варшаві у 1961 р.), “Старовинні пам’ятки Волині” (видана товариством “Волинь” у Торонто в 1975 р. З бібліографією його праць. )

Ще одним вченим, який займався вивченням Західної України, був Володимир Кубійович.

Володимир Михайлович Кубійович (1900 – 1985) – загальнознаний світовою науковою громадскістю географ, демограф і картограф, головний редактор 10-томної “Енциклопедії Українознавства” На протязі 1928 – 1939 рр. працював доцентом Краківського університету, з 1940 р. – професор Вільного університету у Празі.

Разом з колективом авторів видав такі широко відомі узагальнюючі народознавчі праці, як “Атлас України і сумежних земель” (1937 р.), “Географія України і суміжних земель” (1938 р.). В.Кубійович є автором цілого ряду статей з проблем географії України в енциклопедіях багатьох країн.

Дослідження В.М.Кубійовича присвячені життю і особливостям розвитку населення Західної України. У своїй 10-ти томній “Енциклопедії Українознавства” він представляє загальну фізичну карту Волині (рис.2), адміністративну карту Галичини (рис.3), економічну карту Буковини та Галичини (рис.4) та (рис.5).



Рис.2. Фізична карта Волині



Рис.3. Кордони Галичини

1. – Українська Галичина (рівночасно ЗУНР 1918 –23 рр.); 2. – Кордони Галицького Князівства; 3. – Межі Руського і Белзького воєводства за польської доби; 4. – Межі Галичини за австрійської доби; 5. –Західні межі Тернопільщини в 1809- 1815 рр; 6. – Українсько-польська етнографічна межа; 7. – Межа Львівського й Краківського апеляційних судів за Австрії; 8. – Лінія Керзона; 9. – Межа Львівського й Краківського воєводств 1923-9; 10. – Зах. і півн.-зах. Галицького дистрикту 1941-44; 11. – Кордони УССР; 12. – Крем’янеччина в межах Тернопільської області.

Варто відмітити, що Західну Україну на картах зображали не лише вчені-географи. Для цієї території були складені історичні карти, геологічні, ботанічні, кліматичні та інші.

Рис.4. Людність з українською розмовною мовою в Галичині

( у % всього населення )

Пояснення

А- більше 85 В- 80 –84,9 С- 75 –79,9

D- 70- 74,9 Е- 65- 69,9 Н- 55- 59,9

І- 50- 54,9

1. – Кордони держав; 2. – Границі Галичини в межах Австрії; 3. – Українсько- Польська етнографічна межа; 4. – Границі воєводств; 5. – Границі повітів; 6. – Воєводські міста; 7. – Повітові міста



Рис.5. Етнографічна й адміністративна

карта Буковини

1.2. – Межі Буковини за австр. (1) і рум. (2) окупації. 3 – Кордони УССР. 4,5 – Межі повітів за австр. (4) і рум. (5) окупації. 6. – Межі районів у Чернівецькій області. 7 – 12 – Оселі з числом мешканців (1910 р): 0 – 1000 (7), – 2500 (8), – 5000 (9), – 10000 (10), - 20000 (11), - 100000 (12). 13. – Міста: U – українці, R – румуни, G – німці, J – жиди, L – липовани, H – угорці, P – поляки, O – іншіі.

Врізки: А – за Австрії (1 – Австро-Угорщина, 2 – Росія, 3 – Румунія); В – за Румунії (1 – Польща, 2 – Румунія, 3 – УССР).

Volyhn Referats

Referats@360.com.ua

www.referaty.com.ua

for non-commercial use