Економічна суть та об’єктивна необхідність аудиту в умовах ринку. Історичний розвиток і сучасний стан аудиту та його перспективи, Детальна інформація

2.2. Банківські та інші кредитні установи

2.3. Постачальники та інші кредитори

2.4. Замовники, покупці, клієнти

2.5. Органи державного регулювання і контролю:

2.5.1. Державна податкова інспекція

2.5.2. Органи Фонду державного майна

2.5.3. Органи державної статистики

2.6. Профспілки

2.7. Широка громадськість

2.8. Інші користувачі Фінансовий стан підприємства, рентабельність, отримані прибутки; можливість отримання прибутку, прийняття рішень щодо операцій з акціями, про доцільність вкладання капіталу

Фінансовий та майновий стан підприємства, платоспроможність; можливість надання кредитів, ймовірність повернення кредиту та отримання відсотків

Платоспроможність підприємства, своєчасність оплати рахунків, заборгованості

Інформація про фінансовий стан підприємства; можливість отримання необхідних товарів та послуг

Своєчасність і повнота сплати податків

Фінансовий та майновий стан підприємства; прийняття рішень про корпорати-зацію, акціонування, приватизацію підприємства

Узагальнення та аналіз звітності підприємств, підготовка необхідної інформації для вищих органів державного управління

Фінансовий стан підприємств, галузей; підготовка до ведення переговорів з питань праці та її оплати

Загальний вплив діяльності підприємства на добробут суспільства, на навколишнє середовище

За потребами



2. Шляхи виявлення помилок та шахрайства

Під час планування та проведення процедур аудиту і звітування аудитор повинен оцінити ризик існування суттєвих перекручень у фінансовій звітності підприємства, що можуть бути результатом звичайних помилок або наслідком шахрайства.

Шахрайство — навмисно неправильне відображення і представлення даних обліку і звітності службовими особами і керівництвом підприємства. Шахрайство полягає в маніпуляціях обліковими записами і фальсифікації первинних документів, регістрів обліку і звітності, навмисних змінах записів у обліку, що перекручують сутність фінансових і господарських операцій з метою порушення українського законодавства і прийнятої на підприємстві облікової політики, навмисного відображення неправильної оцінки активів і застосування неправильних методів їх списання та пропуску або приховання результатів діяльності, незаконного отримання в особисту власність грошово-матеріальних цінностей.

Помилка — ненавмисне перекручення фінансової інформації внаслідок арифметичних чи логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильного представлення в обліку фактів господарської діяльності, наявності майна, вимог і зобов'язань.

Маніпуляція обліковими записами — навмисне використання неправильних (некоректних) бухгалтерських проводок або стернуючих записів із метою перекручення даних обліку і звітності.

Фальсифікація бухгалтерських документів і записів — оформлення наперед неправильних або фальсифікованих документів і записів у регістрах бухгалтерського фінансового обліку.

Невідповідне відображення записів у регістрах обліку — ненавмисне або навмисне відображення фінансової інформації в системі рахунків у неповному обсязі, в оцінці, що відрізняється від прийнятих норм тощо.

Незвичайні операції — угоди і господарські операції, платежі, які на розсуд аудитора зайві, недоречні або надмірні за певних обставин.

За шахрайство і помилки відповідальність покладається на керівництво підприємства.

Аудитор відповідає за аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства і не повинен відповідати за виявлення фактів шахрайства і помилок, що можуть істотно вплинути на достовірність фінансової звітності підприємства. Проте аудитор повинен отримати гарантії відсутності істотних випадків і фактів такого роду для написання позитивного аудиторського висновку. Однак не всі випадки шахрайства і помилок можуть бути виявлені аудитором. Тому аудитор несе відповідальність за правильність використаних під час аудиту процедур перевірки.