Облік витрат сільськогосподарського виробництва, характеристика витрат за об’єктами і статтями, Детальна інформація

До собівартості внутрішнього остаточного браку включаються фактичні витрати за всіма статтями витрат.

До вартості остаточного браку додаються витрати на його виправлення і з цієї суми вираховуються (віднімаються) вартість забракованої продукції за ціною можливого використання і суми відшкодування, фактично утримані з осіб, з вини яких стався брак, та суми, які за рішенням суду мають відшкодувати постачальники за поставку недоброякісних матеріалів, напівфабрикатів тощо.

Вартість браку відноситься на собівартість продукції, під час виробництва якої він був допущений.

У статті "Загальновиробничі витрати" відображається бригадні, фермські, цехові та загальновиробничі витрати.

До бригадних, фермських, цехових та загальновиробничих витрат належать такі: витрати на оплату праці працівників апарату управління, орендна плата; амортизаційні відрахування і витрати на утримання та поточний ремонт необоротних активів загального призначення; витрати на заходи з охорони праці та техніки безпеки; витрати на перевезення працівників до місця безпосередньої роботи; на утримання польових станів; інші витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням виробництва окремих підрозділів та галузей.

Бригадні, фермські, цехові та загальновиробничі витрати рослинництва, тваринництва та промислових виробництв розподіляються між об'єктами планування й обліку пропорційно до загальної суми витрат, за винятком вартості насіння, кормів, сировини, матеріалів та напівфабрикатів, відносяться на собівартість тільки тієї продукції, що виробляється в даній бригаді, фермі, цеху чи у відповідній галузі.

4. Організація бухгалтерського обліку витрат.

Метою обліку витрат на сільськогосподарських підприємствах є документоване, своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат на виробництво продукції для забезпечення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Облік витрат у сільськогосподарському виробництві повинен забезпечувати оперативне, достовірне та повне надходження інформації щодо кількості та вартості одержаної продукції (виконаних робіт і наданих послуг), трудових, матеріальних та грошових витрат на виробництво продукції по підприємству в цілому та окремих його структурних підрозділах (бригадах, цехах, фермах тощо).

Облік витрат сільськогосподарського виробництва ведеться відповідно до П(С)БО 16 „Витрати" та П(С)БО 9 „Запаси" у розрізі окремих об'єктів (виробництв, видів або груп культур чи тварин) на рахунку 23 „Виробництво", до якого можуть відкриватись такі субрахунки:

„Рослинництво";

„Тваринництво";

„Допоміжне виробництво";

„Ремонт основних засобів".

За дебетом рахунку 23 відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції (робіт, послуг), за кредитом — суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції (у дебет рахунків 27 „Продукція сільськогосподарського виробництва"), виконаних робіт і послуг (у дебет рахунку 90 „Собівартість реалізації" та ін.).

Для узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві призначено рахунок 24 „Брак у виробництві", за дебетом якого відображають витрати через виявлений зовнішній і внутрішній брак. За кредитом рахунку 24 відображають суми, що відносяться на зменшення витрат на брак, та суму, що списується на витрати виробництва як втрати від браку, суми зменшення втрат від бракованої продукції (вартість відходів від бракованої продукції, вартість утримання з винуватців браку та ін.).

Для обліку виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління окремими видами діяльності галузі сільського господарства (рослинництво, тваринництво, промислове виробництво), відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного і допоміжного виробництва призначено рахунок 91 „Загальновиробничі витрати".

На тому самому рахунку ведуть облік витрат на утримання сільськогосподарської техніки. Аналітичні рахунки відкривають за видами машин (трактори, зернові комбайни, спеціальні комбайни, ґрунтообробні, посівні машини тощо). До складу витрат відносять оплату праці працівників, що займаються обслуговуванням конкретних машин (без оплати праці трактористів, які працюють на цих машинах), амортизацію, витрати на ремонт тощо. Наприкінці року ці витрати відносять на окремі об'єкти витрат прямо (по спеціальних машинах) або розподіляють пропорційно обсягу виконаних робіт у фізичних обсягах, а по тракторах—в умовних еталонних гектарах (між сільськогосподарськими, транспортними та будівельними роботами).

За дебетом рахунку 91 відображаються суми визнаних витрат, за кредитом — щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунок 23 „Виробництво".

Для відображення загальногосподарських витрат, пов'язаних з управлінням та обслуговуванням підприємства, призначено рахунок 92 „Адміністративні витрати", за дебетом якого відображаються суми визнаних адміністративних витрат, а за кредитом - списання на рахунок 79 „Фінансові результати".

Для обліку витрат, пов'язаних із збутом продукції, товарів, робіт, послуг призначено рахунок 93 „Витрати на збут", за дебетом якого відображаються суми визнаних витрат на збут, а за кредитом—списання на рахунок 79 „Фінансові результати".

На сільськогосподарських підприємствах за умови використання журнально-ордерної форми обліку для підприємств агропромислового комплексу існують деякі специфічні особливості в обліку окремих видів витрат.

Оплата праці в сільському господарстві нараховується виходячи з обсягів виконаних робіт чи виходу продукції або відпрацьованого часу на підставі відповідних первинних документів і відносяться на відповідні об’єкти витрат

Нарахування оплати праці та інших аналогічних витрат відображається по кредиту пасивного рахунку 66 „Розрахунки з оплати праці". При цьому кредит рахунку 66 кореспондує з дебетом рахунків відповідних витрат. У разі, коли підприємства не використовують в обліку рахунки класу 8 „Витрати за елементами", такими витратами згідно з П(С)БО 16 „Витрати" будуть: прямі виробничі (рахунок 23 „Виробництво"), загальновиробничі (рахунок 91 „Загальновиробничі витрати"), на управління (рахунок 92 „Адміністративні витрати"), на збут (рахунок 93 „Витрати на збут").

Витрати на оплату праці, які не пов'язані з виробничою діяльністю підприємства, відносяться до інших витрат операційної діяльності. Нарахування зазначених виплат у бухгалтерському обліку відображається по кредиту рахунку 66 „Розрахунки з оплати праці" у кореспонденції з дебетом рахунку 94 „Інші витрати операційної діяльності".

Аналогічно, але з оборотом по кредиту відповідного субрахунку підприємствами відображаються нарахування збору до Пенсійного фонду та внески на інші соціальні заходи (для тих підприємств, які не сплачують фіксованого сільськогосподарського податку). Зазначені відрахування належать до тих же напрямків витрат, що й оплата праці, яка стала базою для їх нарахування.

Розрахунки з оплати праці у сільськогосподарських підприємствах ведуться на синтетичному рахунку 66 „Розрахунки з оплати праці" в розрізі субрахунків:

„Розрахунки за заробітною платою";

„Розрахунки з депонентами".

Сільськогосподарські підприємства можуть здійснювати нарахування оплати відпусток з використанням резерву оплати відпусток, який створюється з метою рівномірного розподілу витрат на оплату відпустки протягом звітного періоду. Резерв створюється шляхом щомісячного його нарахування за нормативом від фактичних витрат на оплату праці.