Контроль і ревізі, Детальна інформація

Сума нецільового використання коштів 22,0



22,0

Сума незаконного перевищення ліміту залишку готівки в касі

103,0 233,0 158,0 278,0 772,0

Сума штрафу 22,0 103,0 453,0 233,0 278,0 794,0



В порушення п. 2. 13 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління національного банку Україні 19. 02. 2001 року N 72, зареєстрованого в Мінюсті України 15.03.2001 року за N 237/5428, де передбачено:

"Підприємства (підприємці), що мають поточні рахунки в установах банків, одержують готівку з цих рахунків в установах банків у межах наявних коштів і витрачають її виключно на цілі, які визначені в грошовому чеку та не суперечать чинному законодавству України. ” ПП "Х, Лтд" 01.01.2002 року з отриманої готівки з установи банку для виплати зарплати видало кошті під звіт в розмірі 22,0 грн.

Пунктом 1, абз. 7 Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 12.08.95 року N 436 з послідуючими змінами, доповненнями від 11.05.1999 року N 491/99 за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням - передбачені фінансові санкції у розмірі витраченої готівки , а саме в сумі 22,0 грн.

В порушення п. 2. 12 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління національного банку Україні 19.02.2001 року N 72, зареєстрованого в Мінюсті України 15.03.2001 року за N 237/5428, де передбачено:

"Підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, що пов'язані з оплатою праці, виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків.” ПП "Х,Лтд" видало з виручки зарплату та матеріальну допомогу 03.01.2002 року – в розмірі 220,0 грн., 04.01.2002 року – в сумі 75,0 грн.

Згідно п. 1. 2 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління національного банку Україні 19.02.2001 року N 72, зареєстрованого в Мінюсті України 15. 03. 2001 року за N 237/5428, де передбачено:

"виплати, пов'язані з оплатою праці - виплата основної та додаткової заробітної плати, заохочувальні та компенсаційні виплати та інші виплати,що не входять до фонду оплати праці... "

Пунктом 1, абз. 4 Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України” від 12. 08. 95 року N 438 з послідуючими змінами, доповненнями від 11.05.1999 року N 491/99 за витрачання готівки з виручки, отриманої від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень, на виплату заробітної плати, матеріального заохочення, допомог, усів видів компенсацій при наявності податкової заборгованості передбачені фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі здійснення виплат, а саме в сумі 295,0 грн.

В порушення п. 2. 9 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління національного банку Україні 19.02.2001 року N 72, зареєстрованого в Мінюсті України 15.03.2001 року за N 237/5428, де передбачено:

"Підприємства зобов' язані здавати готівкову виручку понад установлений ліміт каси в порядку і строки, визначені установою банку для зарахування на їх поточні рахунки ... " ПП "X, Лтд" не здало до банку залишок коштів понад установлений ліміт каси 75,0 грн., а саме: 02.01.2002 року в сумі 103,0 грн., 03.01.2002 року - 233,0 грн. , 04.01.2002 року - в сумі 158,0 грн., 05.01.2002 року - в сумі 278,0 грн.

Пунктом 1, абз. 2 Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 12. 06. 95 року N 436 з послідуючими змінами, доповненнями від 11.05.1999 року N 491/99 за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах, передбачені фінансові санкції у двократному розмірі сум, виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Таким чином, фінансові санкції складають 1544,0 грн.

(772,0 грн. х 2 = 1544,0 грн. )

2. Способи створення неврахованих надлишків матеріальних цінностей та методи їх виявлення.

Існує багато способів створення надлишків продукції на виробництві. Це і недотримання технологічного процесу, а саме недовкладення продукції або складових компонентів, внаслідок цього створюється додаткова продукція. Також продукція може вироблятися в додатковий час і не надходити на склад. Так по данним податкової адміністрації України, зараз виробляється в чотири рази більше етилового спірту, якого потребує лікеро-горілчана промисловість та на іши потреби в парфумерній промисловості і інший спирт для тихничних потреб. А з надлишкового спирту може тим самим лікеро-горілчаним заводом виробляться не оприбуткована горілка, в наслідок цього бюджет неотримує величезних сум з акцизного збору та інших податків. Тому виявлення надлишкової продукції дуже складне завдання і повинно проводитися на всіх етапах виробництва, відгрузки на склад та надходження в торгівельну мережу. Для цього необхідно залучати не тільки контролюючи органи виробників (які можуть бути в зговорі з адміністрацією і мастерами цехів і участків) а інши контролюючи органи, контрольно-ревезійні, правоохоронні і податкові. А система обліку чітко налаженою, відповідно до норм бухгалтерського обліку, всі книги зберігатися відповідний час, не повинна бути перекрученою, з випривленнями та підчистками.

Вартість товарів, що входять до складу товарно-матеріальних запасів підприемства, відображається в обліку у відповідності з принципом собівартості, який можна визначити таким чином:

Базисною величиною для обліку вартосгі товарно-матеріальних запасів є вартість, яка становить собою ціну, сплачену за ці товари; або вартість того, що було використано, щоб придбати ці активи. Відносно товарно-матеріальних запасів вартість визначається як сума витрат, які прямо чи побічно мали місце у зв’зку з придбанням відповідних активів і доведенням їх до поточного стану, а також приставленням їх до теперішнього місця перебування .

3гідно з принципом вартості, побічні витрати, що мають місце у зв’зку з придбанням товарів (такі, як вартість транспортування, страхування, зберігання і так далі), повинні відображатись у складі вартості придбаних товарів. Але на практиці, через те що ці додаткові витрати не мають істотного значення , вони не включаються до вартості товарно-матеріальних запасів. Таким чином, з практичних міркувань багато компаній не відносять побічні витрати до вартосгі товарно-матеріальних запасів і відображають ці побічні витрати окремо. А як вартість придбаних товарів у цьому випадку береться лише їхня чиста вартість (тобто ціна, сплачена за рахунком-фактурою).

Два альтернативні типи систем обліку товарно-матеріальних запасів, які допомагають визначити вартість залишків товарно-матеріальних запасів на кінець облікового періоду та собівартість реалізованої продукції:

1. Періодична система обліку товарно-матеріальних запасів. — 3а ціеї системи підраховується загальна вартість придбаних товарів (включаючи початкове сальдо), а потім, наприкінці облікового періоду, визначається кінцеве сальдо за допомогою інвентаризації товарно-матеріальних запасів, наявних на кінець облікового періоду. Далі визначається вартість цих залишків на кінець облікового періоду шляхом множення кількості наявних товарів на вартість одиниці товару. 3гідно з періодичною системою обліку товарно-матеріальних запасів собівартість реалізованої продукції визначається як залишкова величина, тобто:

ПС + П - КС = СРП, де

ПС — початкове сальдо рахунка товарно-матеріальних запасів,

П — придбання протягом облікового періоду,