Нарахування заробітної плати, Детальна інформація

- одному з батьків (опікунів) на кожну дитину віком до 16 років, якщо місячний сукупний оподатковуваний доход не перевищує розміру 10 мінімальних місячних заробітних плат;

2) на суму 5 неоподатковуваних мінімумів:

- громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до 3-ї та 4-ї категорій;

- інвалідам з дитинства,'інвалідам 1-ї і 2-ї груп;

- батькам і одному із подружжя військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти при виконанні службових обов'язків;

- одному з батьків, який виховує інваліда з дитинства, і батькам, які виховують двох і більше інвалідів з дитинства, що проживають з ними і потребують постійного догляду;

3) на суму 10 неоподатковуваних мінімумів:

- громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1-ї і 2-ї категорій;

4) на суму 15 неоподатковуваних мінімумів:

- учасникам бойових дій; інвалідам війни; учасникам війни;

- особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- особам, які мають заслуги перед Батьківщиною (Герої Соціалістичної Праці, повні кавалери ордена Трудової Слави, Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави);

5) зменшення прибуткового податку на 50%:

- одному з батьків (опікунів), що мають на утриманні трьох або більше дітей віком до 16 років;

6) пільга на прибутковий податок у вигляді зменшення податкової ставки на 50% для працівників атомної енергетики і промисловості;

7) оподаткування прибутковим податком за ставкою 10% за основним місцем роботи доходів працівників, зайнятих на підземних роботах у вугільній і гірничодобувній промисловості.

Не оподатковуються прибутковим податком суми доходів, що направляються у джерела їх одержання на придбання акцій, та суми, які інвестовані на реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності.

2. Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» і Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язання і господарських операцій підприємств і організацій внесено зміни щодо обліку операцій з малоцінними і швидкозношуваними предметами. Починаючи з 01.01.2000р. малоцінні і швидкозношувані предмети можуть відноситися до необоротних активів або можуть обліковуватися в оборотних активах у складі запасів.

Положенням (стандартом) 9 передбачено, що з метою бухгалтерського обліку запаси включають:

— малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються не більше одного року або одного операційного циклу, якщо він більше року.

Тобто до малоцінних і швидкозношуваних належать предмети, які мають відносно короткий строк використання, і включати їх вартість до витрат виробництва або обігу шляхом нарахування амортизації недоцільно. Тому такі предмети, незалежно від вартості, визнаються малоцінними і швидкозношуваними й обліковуються як запаси. Малоцінні і швидкозношувані предмети, строк корисного використання яких більше одного року, обліковуються в складі інших необоротних матеріальних активів. Проте Положенням (стандартом) 9 не визначено, які предмети належать до малоцінних і швидкозношуваних з урахуванням їх вартісної оцінки для того, щоб вони не належали до необоротних активів, а обліковувалися у складі оборотних активів — запасів. Отже, основна проблема, пов'язана з обліком малоцінних і швидкозношуваних предметів, полягає у визначенні їх вартісної межі. Таку межу підприємства визначають самостійно, виходячи з конкретних умов господарювання.

Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання менше одного року (або одного операційного циклу)

Організація обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання менше одного року (або одного операційного циклу) повинна повністю грунтуватись на Положенні (стандарті) 9, згідно з яким первинною вартістю таких предметів у складі інших запасів, придбаних за плату, е собівартість, яка складається з таких фактичних затрат:

— суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

— суми ввізного мита;

— суми непрямих податків у зв'язку з придбанням малоцінних і швидкозношуваних предметів, які не відшкодовуються підприємству;

— транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту), за навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування запасів всіма видами транспорту до місця їх використання), включаючи затрати по страхуванню ризиків транспортування запасів;

— інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням малоцінних і швидкозношуваних предметів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Первинною вартістю виготовлених своїми силами інструментів та інших малоцінних предметів визнається фактична собівартість їх виготовлення, а одержаних у порядку внесків до статутного капіталу підприємства засновниками (учасниками) — справедлива вартість, узгоджена сторонами.