/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Аудит в країнах СНГ, Детальна інформація

Тема: Аудит в країнах СНГ
Тип документу: Реферат
Предмет: Облік та аудит
Автор: Олексій
Розмір: 0
Скачувань: 1387
Скачати "Реферат на тему Аудит в країнах СНГ"
Сторінки 1   2   3   4   5   6  
Аудитори можуть самостійно визначати форми і методи аудиторської перевірки, виходячи з вимог нормативних актів Російської Федерації, а також з конкретних умов договору з організацією або змісту доручення державного органу.

Результат аудиторської перевірки - висновок аудитора складається з трьох частин - вступної, аналітичної й підсумкової.

У вступній частині для аудиторської фірми зазначають: юридичну адресу і телефони; порядковий номер, дату видачі й назву органу, що видав ліцензію на здійснення аудиторської діяльності, а також строк дії ліцензії; номер реєстраційного свідоцтва; номер розрахункового рахунку; прізвища, імена і по батькові всіх аудиторів, що брали участь у перевірці; для аудитора, який працює самостійно: прізвище, Ім'я і по батькові, стаж роботи аудитором; дату видачі й назву органу, що видав ліцензію на здійснення аудиторської діяльності, а також строк дії ліцензії; номер реєстраційного свідоцтва; номер розрахункового рахунку.

В аналітичній частині вказують: назву організації і період діяльності її, за який здійснюється перевірка; результати експертизи організації бухгалтерського (фінансового) обліку, складання відповідної звітності і стану внутрішнього контролю; факти, виявлених у ході аудиторської перевірки суттєвих порушень встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що впливають на її достовірність також порушень законодавства Російської Федерації при здійсненні господарсько-фінансових операцій, які завдали або можуть завдати шкоди інтересам власників організації, держави і третіх осіб.

Підсумкова частина аудиторського висновку містить запис про підтвердження достовірності бухгалтерської (фінансової) звітності організації. Тільки підсумкова частина висновку призначена для публікації і подання заінтересованим користувачам.

У випадку, якщо організацією-замовником у ході проведенні перевірки не усунуто суттєві порушення у веденні бухгалтерського (фінансового) обліку, складанні відповідної звітності та додержанні законодавства Російської Федерації, у підсумковій частині аудиторського висновку робиться запис про неможливість підтвердження достовірності бухгалтерської (фінансової) звітності.

Отже, Тимчасові правила визначають тільки два можливих варіанти: або позитивний, або негативний аудиторський висновок, що звичайно, не вкладається у норми міжнародних стандартів. Не досить чітким є ствердження про те, що "позитивний аудиторський висновок може бути тільки за умови усунення порушень законодавства", оскільки далеко не всяке порушення закону можна "усунути".

Порядок атестації аудиторів на право здійснення аудиторської діяльності, формування атестаційних комісій і розмір сплати за проведення атестації, а також порядок одержання ліцензій на здійснення аудиторської діяльності затверджуються Урядом Російської Федерат за поданням Комісії з аудиторської діяльності при Президенті Російської Федерації.

До атестації допускаються особи, що мають економічну або юридичну (вищу або середню спеціальну) освіту, а також стаж роботи не менш як три роки з останніх п'яти як аудитора, спеціаліста аудиторської організації, бухгалтера економіста, ревізора, керівника підприємства, наукового працівника або викладача з економічного профілю. До атестації не допускаються особи засуджені вироком суду із застосування покарання у вигляді позбавлення права посідати певні посади або займатися певною діяльністю у сфері фінансово-господарських відносин протягом відбуття покарання і в подальший період до погашення (зняття) судимості в установленому законом порядку.

Ліцензії видаються на здійснення: банківського аудиту, аудиту страхових організацій, аудиту бірж, позабюджетних фондів та інвестиційних інститутів: загального аудиту (аудиту інших економічних суб'єктів).

Ліцензії на здійснення аудиторської діяльності можуть бути анульовані тільки органами, які видали їх.

Такі основні положення Тимчасових правил, за якими регулюється аудиторська діяльність у Росії тепер.

1.3. Стандарти

У Росії розробка правил (стандартів) з аудиторської діяльності розпочалась більш як два роки тому. Перші дев’ять проектів стандартів були розроблені й опубліковані у збірнику "Аудит у Росії" (Видання "Контакт" (ФБК) - НИФИ, 1994. -186 с.). У квітні 1996 р. перший стандарт з аудиторської діяльності - "Порядок підготовки аудиторського висновку" було схвалено Комісією з аудиторської діяльності. У процесі доробки перебуває ще рад стандартів.

Проте підготовка і впровадження аудиторських стандартів відбуваються досить повільно з двох причин. По-перше, немає закону з аудиторської діяльності, без якого неможлива розробка деяких загальних стандартів, наприклад, стандарту "Принципи аудиту", оскільки його зміст великою мірою визначатиметься положеннями закону. По-друге, немає органу, якому надано право розробляти і затверджувати стандарти, які б були обов'язковими до застосування. Тепер Комісія з аудиторської діяльності за своїм статусом може тільки розробити стандарт і рекомендувати аудиторам застосовувати його. Реально правила і методи роботи аудиторів визначаються органами, що видають ліцензії.

Так, Центральний банк випустив інструкцію, що визначає порядок підготовки аудиторських висновків за звітами банків, яка багато в чому відрізняється від аналогічного стандарту, схваленого Комісією з аудиторської діяльності. "Росстрахнадзор" готує свої правила за поданням результатів аудиту. Отже, вже сьогодні можна розглядати як певну тенденцію розподіл правил і методів аудиту згідно з його видами: загальний (фондів і бірж), банківський і страховий.

Негативні наслідки такого становища очевидні. У майбутньому законі необхідно обов'язково виключити можливість застосування різних стандартів при проведенні аудиту різних типів організацій. Стандарти аудиту повинні бути єдиними і грунтуватися на міжнародних аудиторських стандартах. Інакше можливе абсолютне домінування на російському ринку аудиторських послуг міжнародних аудиторських фірм або, що набагато гірше, російським підприємствам буде значно утруднений вихід на міжнародні фінансові ринки.

1.4. Ринок аудиторських послуг

Постійне зростання попиту на аудиторські послуги в Росії визначається двома основними факторами: розвитком господарського законодавства і розвитком ринку як такого. В перші роки розвиток аудиту визначається наявністю в нормативних актах вимоги проведення аудиту для СП, банків, страхових організацій, представництв іноземних фірм. І цей етап закінчився з прийняттям Тимчасових правил. З 1994р. багато які підприємства почали розглядати аудит не тільки як обов'язок, визначений законодавче, а й як потребу і необхідність. Набутий досвід роботи в умовах ринку, вірніше, в умовах відсутності централізованого управління, підказує, що дешевше користуватися послугами професіоналів, ніж розплачуватися за свої помилки.

Особливо великі ризики російських підприємств , пов'язані з нечітким, що швидко змінюється, господарським законодавством, у тому числі податковим. Тому аудиторські послуги багато в чому асоціюються у них із захистом від цих ризиків. Багато які великі російські підприємства вже ознайомились на практиці з діями податкових органів. І тепер наявність аудиторського висновку, що підтверджує достовірність фінансового звіту, багато в чому є для підприємства гарантією відсутності претензій з боку державних органів із сплати податків І відсутності інших порушень законодавства у звітному періоді.

Коло користувачів фінансової звітності, аналогічно тому, що є в країнах з розвиненою ринковою економікою, ще тільки формується в Росії.

Тут доречно зазначити роль міжнародних аудиторських і консультаційних фірм, що працюють на російському ринку. Дуже важливо, що саме діяльність міжнародних аудиторських і консалтингових фірм серйозно вплинула і продовжує безперечно впливати на розвиток аудиту і консалтингу в Росії.

Відмінні стартові умови для роботи міжнародних аудиторських і консалтингових фірм в Росії було створено внаслідок реалізації багатьох проектів, що фінансуються за рахунок коштів міжнародних організацій.

Міжнародні аудиторські фірми в Росії працюють із "своїми" клієнтами - транснаціональними компаніями, що прийшли а Росію, а також з великими російськими підприємствами. Останні, як правило, є одержувачами іноземних кредитів, і аудиторський висновок, підготовлений на основі міжнародних аудиторських стандартів, служить їм необхідною "перепусткою" у світ міжнародних фінансів.

Інтелектуальний і фінансовий потенціал міжнародних і національних аудиторських фірм незіставні. В дійсності вони працюють у певному розумінні на різних поверхах російської економіки. Проте найбільші національні аудиторські фірми у чомусь починають конкурувати в Росії з фірмами "великої шістки". За деякими даними, окремі міжнародні аудиторські фірми відчувають серйозні труднощі, пов'язані із занадто великою орієнтацією на проекти, що фінансуються за рахунок міжнародних організацій, надлишковою концентрацією на обслуговуванні "своїх" зарубіжних клієнтів і недооцінкою національного сектора економіки, помилками у кадровій політиці з російським персоналом.

Великі російські комерційні банки користуються послугами міжнародних аудиторських фірм, очевидно, не без підстав вважаючи, що це їм допоможе підтвердити свою надійність і солідність перед клієнтами не тільки в Росії, а й за її межами.

Дуже часто останнім часом найбільші російські підприємства прагнуть користуватися одночасно послугами міжнародних і національних аудиторських фірм. Перші виконують аудит І відкривають, підприємству виходи на міжнародні ринки. другі ж працюють як бухгалтерські й податкові консультанти і знижують ризики підприємства за претензіями з боку державних органів.

З введенням Положення про атестацію аудиторів виникла одна проблема, яка спершу була не дуже помітною на ринку аудиторських послуг. З'явилось багато аудиторів, які дають позитивний аудиторський висновок, практично не проводячи аудит. По-перше, це пов'язано з відсутністю на багатьох підприємствах реального власника, якому необхідна об'єктивна інформація про фінансове становище підприємства. Реальний власник багатьох підприємств у Росії - керівництво цих підприємств, яке не вбачає потреби в розкритті фінансової інформації для зовнішніх користувачів. По-друге, немає офіційних стандартів, що регулюють проведення аудиторських перевірок. Тому немає ^ критеріїв для оцінки необхідних обсягів робіт, які повинен виконати аудитор, щоб зібрати достатні свідчення для формування думки про достовірність і правильність фінансової звітності.

Отже, з одного боку. в Росії ще не сформувався Інститут власників і зовнішніх користувачів фінансової звітності, а з другого - аудиторам необхідно розробити професійні стандарти, за якими можна було б об'єктивно оцінювати якість їхньої роботи.

1.5. Консалтинг

Сторінки 1   2   3   4   5   6  
Коментарі до даного документу
Додати коментар