Впровадження та розвиток системи національних рахунків в Україні, Детальна інформація

3) ВВП на одну особу за паритетами валют, співвідношенням цін на „споживчий кошик”, що складається з декількох сотень товарів та послуг.

ІЛР вимірюється у відносних величинах: 0<ІЛР<1.

Місце країни в загальносвітовому рейтингу визначається в порядку зменшення названих вище зведених показників. Для України цей індекс почали визначати з 1993 р. В 1993 та 1994 рр. Україна за цим показником займала 45-те місце, в 1995 р. – 54-те, 1996 р. – 80-те, 1998 р. – 102-ге, 1999 р. – 91-ше, 2000 р. – 78-ме місце. Розглянемо детальніше складові ІЛР:

1) тривалість життя. Цей показник визначається як очікуваний при народженні. Він вимірюється кількістю років, які може прожити новонароджений, якщо впродовж його життя рівень смертності залишатиметься таким самим, яким він був при народженні. В Україні цей показник на кінець 90-х рр. дорівнював 68.1 року. Найвищі показники тривалості життя в Україні були в 1969-70 рр. – 70.8 та в 1989-90 рр. – 70.7 років. Найнижчі – в 1995-96 рр. – 66.9. Найвищий показник тривалості життя серед 162 країн світу у Японії – 80.8 року. Найнижчий у Сьерра-Ліоне – 38.3. Середньосвітовий показник тривалості життя на кінець ХХ ст. – 66.7 року. Але в країнах, що займають 1-26 місця за рейтингом ІЛР, цей показник перевищує 75 років.

2) грамотність та охоплення навчанням. Грамотність – показник, що застосовується до населення віком від 15 років і старше і передбачає уміння читати й писати нескладні тексти. На початку ХХІ ст. Цей показник в Україні дорівнював 99.6 %. Цей показник вельми важливий для країн, що розвиваються, де в середньому більше 27 % населення старше 15 років безграмотне. В середньому в світі неграмотних 20.8 %.

Охоплення навчанням – показник, який характеризує відношення кількості тих, хто навчається (незалежно від віку) в навчальних закладах І-ІІІ рівнів освіти (початкової, середньої та вищої) до чисельності тих вікових груп, які мали бути охоплені цією освітою. В країнах Заходу в кінці ХХ ст. Цей показник дорівнював 94 %, в Україні – 76–78 %.

3) ВВП на одну особу – найслабша ланка в структурі ІЛР для України. За цим показником наша країна займає 96 місце серед 162 країн світу. Цей показник становить менше половини світового рівня (49.5 %) і в грошовому доларовому виражені за паритетом купівельної спроможності в кінці ХХ ст. дорівнював 3458 дол. США. Найвищий показник мала держава Люксембург (42769 дол. США), на другому місці США – 31872 дол., на третьому Норвегія – 28433 дол. Причина такого вразливого для України становища полягає насамперед у двократному зниженні ВВП з 1990 по 1999 р.

2.Індекс економічної свободи (ІЕС) – агрегований показник, що включає десять факторів, які, в свою чергу, мають складну структуру і засвідчують рівень втручання уряду в економіку. Чим сильніший урядовий вплив на економіку, тим менший рівень економічної свободи, отже, чим вищий показник з будь-якого фактора, тим нижчий рівень свободи, і навпаки.

Фактори, що визначають ІЕС:

1) торговельна політика, про ступінь свободи якої засвідчують такі показники:

• середній рівень тарифів;

• наявність нетарифних бар’єрів;

• корупція митних служб;

2) політика оподаткування, яка характеризується:

• величиною податкової ставки на найвищі доходи;

• величиною податкової ставки на середні доходи;

• максимальною податковою ставкою на доходи корпорацій;

3) втручання уряду в економіку, про ступінь якого свідчать показники: • процент відрахувань від ВВП на утримання уряду;

• частка власності уряду в бізнесі та індустрії;

• економічний результат діяльності уряду;

4) грошова політика, де втручання уряду проявляється насамперед у середньому рівні інфляції за визначений період;

5) потоки капіталів та іноземних інвестицій. Цей фактор вміщує у собі інформацію:

• про закон про іноземні інвестиції;

• наявність бар’єрів для іноземної власності в бізнесі;

• наявність бар’єрів для промислових компаній, відкритих для іноземних інвесторів;

• наявність перешкод (бар’єрів) для іноземних компаній;

• наявність чи відсутність дозволу на земельну власність для іноземців;

• наявність бар’єрів для повернення інвестицій іноземцями;

6) банківська справа. Про рівень урядового впливу у цій сфері свідчать показники:

• наявності державної власності на банки та її частки;