Відповіді на питання до державного іспиту “Бухоблік”, Детальна інформація

Власний капітал підприємства можна згрупувати за різними ознаками:

- джерелами утворення;

- формою;

- рівнем відповідальності;

- складовими.

Серед джерел утворення власного капіталу виділяють внески власників підприємства у вигляді грошових коштів та інших активів і нагромадження суми нерозподіленого прибутку, що залишається на підприємстві. Також існують інші джерела. Так, збільшення власного капіталу може мати місце при до оцінці необоротних активів, їх безкоштовному надходженні тощо.

За формами існування власний капітал представлений інвестованим і дарчим капіталом та нерозподіленим прибутком.

Найчастіше капітал поділяють на дві частини:

- внесений, або оплачений капітал;

- нагромаджений капітал, або нерозподілений прибуток.

Рівень відповідальності, закріплений за статутним та додатковим капіталом, різний. Статутний капітал, розмір якого визначений в установчих документах та зареєстрований у державному реєстрі господарюючих одиниць, забезпечує регулювання відносин власності і управління підприємством. Незареєстрований (додатковий) капітал - це інші види капіталу, розмір яких не підлягає реєстрації та регламентації на відміну від зареєстрованого капіталу, який не може бути меншим від встановленої законодавством суми.

Серед видів (складових) власного капіталу домінуючим є статутний капітал. Саме це підкреслено в П(С)БО 2 „Баланс”, за яким статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Наступна складова власного капіталу - неоплачений капітал. За П(С)БО 2 „Баланс” ним визнається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Внесення активів зменшує величину неоплаченого капіталу, зводячи її до нуля.

Одним із видів власного капіталу акціонерного товариства є вилучений капітал - фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. У деяких підприємствах статутний капітал може бути представленим пайовим капіталом - сумою пайових внесків членів спілок та інших підприємств, передбаченою установчими документами. Категорія пайового капіталу використовується кредитними спілками, колективними підприємствами, підприємствами споживчої кооперації та іншими пайовиками, де частина власного капіталу підприємства формується у вигляді пайових внесків.

Додатковий капітал найбільш широко представлений окремими його видами (складовими) щодо власного капіталу акціонерного товариства. Сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість (емісійний доход), кваліфікується як додатковий вкладений капітал. Інший додатковий капітал - це сума до оцінки необоротних активів, вартість активів, безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Окремим елементом власного капіталу є резервний капітал. Він втілює суму резервів, створених відповідно до чинного законодавства чи засновницьких документів. У П(С)БО 2 „Баланс” підкреслюється, що резервний капітал формується за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства. Отже, розмір власного капіталу визначається як алгебраїчний підсумок його видів (складових):ВК = СК + ПК + ДК + ІДК + НП (-НЗ) – НК – ВК,

де: ВК - власний капітал;СК - статутний капітал;ПК - пайовий капітал;ДК - додатковий вкладений капітал;ІДК - інший додатковий капітал; НП(НЗ) - нерозподілений прибуток (непокритий збиток); НК - неоплачений капітал;ВК – вилучений капітал.

№ _66_ Порядок формування та облік змін статутного капіталу.

Статутний капітал – це зареєстрована вартість простих і привілейованих акцій для акціонерних товариств та розмір статутного капіталу для інших підприємств, зафіксований в статутних документах.

Статутний капітал на державному підприємстві являє собою державні кошти, виділені у постійне користування і розпорядження госпрозрахунковому підприємству у вигляді основних засобів та оборотних коштів. Розміри основних та оборотних коштів визначаються обсягом виробничої діяльності.

Оборотними коштами наділяються підприємства виходячи з необхідності мати мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей, що забезпечують виконання плану. Ці мінімальні запаси оборотних коштів називаються нормативами. До них належать: сировина, основні та допоміжні матеріали, куповані та власного виробництва напівфабрикати, паливо, запасні частини для ремонту, малоцінні та швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, інші нормовані кошти.

Подальше збільшення Статутного капіталу підприємства по основних засобах здійснюється за рахунок об'єктів капітального будівництва, прийнятих до експлуатації у звітному році; вартості проектно-дослідницьких робіт по прийнятих до експлуатації об'єктах капітального будівництва; дооцінки основних фондів, виявлених при інвентаризації, що раніше не були взяті на баланс.

У частині оборотних коштів Статутний капітал збільшується на суми вартості безкоштовно одержаних товарно-матеріальних цінностей та інших оборотних засобів; вартості матеріальних цінностей, що надійшли від ліквідації основних засобів, фінансування з бюджету для поповнення оборотних коштів, дооцінки товарно-матеріальних цінностей згідно з постановами та розпорядженнями Уряду України тощо.

Статутний капітал зменшується у частині основних засобів на суму вартості безкоштовно переданих основних засобів по розпорядженню вищих органів, зносу по безкоштовно прийнятих засобах; списування об'єктів з балансу, уцінки основних засобів; ліквідованих основних засобів (залишкова вартість) тощо.

У частині оборотних коштів зменшення Статутного капіталу відбувається за рахунок безкоштовно вилучених товарно-матеріальних цінностей та інших оборотних засобів;

витрат, пов'язаних з ліквідацією основних засобів; сум уцінки товарно-матеріальних цінностей за постановами та розпорядженнями Уряду України та ін.

Статутний капітал, виділений підприємству, а також його зміни (збільшення, зменшення) обліковуються на пасивному рахунку № 40 „Статутний капітал”.

Джерелами формування статутного капіталу господарських товариств є грошові та матеріальні внески засновників. Сума статутного капіталу і рішення про його збільшення або зменшення приймається лише засновниками товариства т обов’язково реєструються в Державному реєстрі господарських одиниць.

Для узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу призначений пасивний рахунок 40 “Статутний капітал”. По дебету рах. 40 відображається зменшення статутного капіталу, а по кредиту – збільшення.

Сума кредитового сальдо по рах. 40 повинна відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованому у статуті підприємства і відображається в балансі підприємства.