Зміст управлінського обліку, міжнародна практика ведення, Детальна інформація

Зміст управлінського обліку, міжнародна практика ведення

Місце управлінського обліку в загальній системі спеціальних учбових (навчальних) дисциплін.

Міжнародна практика виділення управлінського обліку із загальної системи бухгалтерського обліку.

Управлінський облік в інформаційній системі підприємства та в системі управління.

Управлінський облік – це галузь (область) знань, котра необхідна кожному, хто займається підприємництвом. Менеджер несе відповідальність за виконання цілей, поставлених йому адміністрацією або засновниками підприємства. Результати діяльності менеджера багато в чому залежать від інформації, котру він використовує для планування, контролю і регулювання управлінської діяльності і прийняття рішень.

Значення цієї дисципліни полягає в тому, що вона дозволяє системно розглянути всередині підприємства питання оперативного планування, контролю і обліку окремих видів діяльності. Основним критерієм дієвої системи є ефективне управління фінансовими і людськими ресурсами, а управлінський облік забезпечує для цього необхідний механізм.

Дисципліна “Управлінський облік” служить інструментом наступності (послідовності) і гармонізації вивчення облікових дисциплін. Вона дозволяє розширити кругозір по відношенню до циклу (низки, ряду) облікових дисциплін “Фінансовий облік”, “Бухгалтерська (фінансова) звітність”, “Фінансовий аналіз”, “Аудит”.

…….. ….. ………. … ………

… ….. ….

2. Ефективність макроекономічного механізму пов’язана, насамперед, з функціонуванням сфери, що обслуговує систему управління підприємством, до якої належить бухгалтерський облік.

На сучасному етапі бухгалтерський облік, по-перше, не задовольняє потреб користувачів і, по-друге, не відповідає економічним відносинам, які формуються. Крім того, сучасна система бухгалтерського обліку не дає змоги створити надійну інформаційну основу для розвитку ринків капіталу, приватизації, збільшення інвестицій та оцінки ефективності функціонування приватного сектора; для використання ресурсів міжнародних фінансових ринків та розвитку міжнародних економічних відносин.

При цьому ситуація ускладнюється тим, що Україна має свої особливості. Це, по-перше, пов’язано з тим,що на відміну від країн Америки та Західної Європи, в яких формування і розвиток економіки і системи бухгалтерського обліку відбувалися природнім шляхом протягом десятків і сотень років, в Україні проходить прискорена економічна реформа, що вимагає відповідної зміни системи бухгалтерського обліку. По-друге, проблема полягає в тому, що через тривалу відірваність від світових господарських процесів, вона перебуває у найгіршій ситуації, від якої, з огляду на брак часу для здійснення економічних трансформацій та суспільно-господарських реформ, потрібно перейти безпосередньо до оптимальної. І по-третє, система вітчизняного бухгалтерського обліку, яка формувалася протягом кількох десятиліть і повністю відповідала інтересам панучої планової моделі господарювання та управління, виявилася недієздатною в сучасних умовах переходу до ринку і потребує реформування.

Перехід до ринкових відносин вимагає розробки і впровадження нових форм організації діяльності підприємств, перегляду існуючої системи бухгалтерського обліку і визначення її місця та значення в системі управління. Це зумовлює необхідність вивчення загального історичного розвитку світової бухгалтерії з метою досягнення найефективніших результатів реформування. В сучасний період одне з головних місць у практиці управління країн з розвитою ринковою економікою займає концепція управлінського обліку.

Управлінський облік був створений інженерами і технологами ще у другій половині XIX століття у США. Мета управлінського обліку формулювалася таким чином: надання інформаційної допомоги управлінцям, контроль і прогнозування витрат, вибір найбільш ефективних шляхів розвитку підприємства, прийняття оперативних упралінських рішень. Суть управлінського обліку полягає у забезпеченні інформації для управління.

Великий вклад в упралінський облік вніс Гаррінгтон (Харрінгтон – Harrington) Емерсон (Emerson) (1853 – 1931рр.), який розробив основи нового методу обліку – стандарт-кост (в серії статтей в журналі “Інженер” (“Engineering Magazine”) в 1908 і 1909 роках пропагував розвиток інформаційної системи, спеціально направленої на досягнення певного рівня продуктивності). Ідея методу обліку “стандарт-кост” полягає у тому, що до початку виробництва продукції на основі норм визначається собівартість продукції, а в процесі виробництва – відхилення від норм. Ці ідеї втілив в теоретичні розробки Чартер Гаррісон у 1911р. Саме Дж. Чартер Гаррісон (G.Charter Harrison) в 1911 році розробив і впровадив першу повну діючу систему нормативного визначення затрат. В 1918 році Гаррісон вперше опублікував ряд рівнянь для аналізу змінних затрат.

Починаючи з 1932р. поступово принципи організації обліку за нормами стали впроваджуватись на підприємствах України. Такий метод був названий нормативним і його суть полягає в організації нормативного господарства в розрізі деталей, вузлі, окремих агрегатів і виробу в цілому. На підставі норм витрат складаються нормативні калькуляції собівартості продукції. Окремо ведеться облік відхилень в розрізі причин та винуватців, а також зміни норм. Управління за відхиленнями дає можливість в оперативному порядку стежити за формуванням собівартості продукції.

В кінці 40-х і початку 50-х років XXст. пройшли (відбулися, мали місце) значні зміни в галузі (області) бухгалтерського обліку в державах з розвинутою ринковою економікою. Перш за все бухгалтерський облік став не тільки засобом обробки і групування економічної інформації, яка міститься в первинних документах, але перетворився в “учасника” і “виконавця” управлінської політики підприємства. Появились додаткові функції по збору і узагальненню інформації для груп осіб, які приймають господарські рішення, по формуванню і збереженню довідкової інформації різного призначення – з метою планування, прогнозу, прийняття рішення, контролю.

Бухгалтерський облік набуває оперативності, аналітичності. Велику увагу бухгалтери приділяють обліку затрат на виробництво, обліку фактичного обсягу виробництва, оцінці виконання виробничих програм не тільки всього підприємства, але і його підрозділів.

В умовах концентрації капіталу, зовнішньої і внутрішньої конкуренції, інфляції, значного росту обсягів виробничих витрат, створення і функціонування транснаціональних корпорацій традиційні методи обліку не відповідали вимогам управління.

Принцип ефективності управління зумовив (обумовив) необхідність появи управлінського обліку. Управлінський облік сформувався у США паралельно з традиційним бухгалтерським обліком у середині XX століття і відбивав відносини у самому підприємстві. Появу управлінськогообліку пояснюють тим, що традиційні методи виробничого (калькуляційного) обліку не відповідали вимогам управління. В передових країнах Заходу управлінський облік як окрема галузь теоретичних і практичних знань з’явився у 50-ті роки, однак великого поширення набув у 60 – 70-х роках як альтернатива фінансового обліку (financial accouting), хоч окремі положення його концепції і методик зародилися ще на початку XX століття. На перших етапах розвитку управлінський облік називався калькуляційним, потім виробничим, і поступово методи та прийоми виробничого обліку стали наближатися до обліку, який нині називається управлінським. Тобто поступово в різних країнах термін “виробничий облік” був замінений на “управлінський облік”. Однак це була не просто зміна термінології, але й велика організаційна та методологічна перебудова системи бухгалтерського обліку. Це сприяло поділу його на дві галузі: фінансовий і управлінський облік.

В цей час на підприємствах почали створюватися дві бухгалтерії – фінансова і управлінська, кожна з яких мала свою мету (цілі), завдання і функції. Передумовою до поділу (розділу, роз’єднання) було також створення калькуляційної бухгалтерії.

Калькуляційний облік полягає в складанні попередніх кошторисів: визначенні затрат на певну (визначену) дату; розробці механізму контролю за витратами і їх змінами; виявленні позитивних і негативних відхилень від раніше складених кошторисів; проведенні оперативного аналізу виявлених відхилень і організації регулювання витрат виробництва. Новим виробничим відносинам повинен відовідати і новий підхід до організації бухгалтерського обліку і його складових (структурних) частин.

Перш за все видозмінилися цілі (мета) управління, потім – вимоги до калькуляційного обліку. Вимагалася (потрібна була) калькуляція:

за центрами відповідальності – для контролю за дотриманням технологічних процесів і діяльністю підрозділі, в котрих вони проходять (відбуваються);

за найменуванням (назвою) виробів – для вирахування (визначення) повних витрат і цін на вироби;

за видам продукції – для розрахунку часткових (окремих) витрат і контролю за інвестиціями.

Таким чином, різні види собівартості необхідні для різних цілей (для різної мети) управління. Все привело до створення внутрішньої бухгалтерії, котра була організована за децентралізованим принципом. Під децентралізацією управлінського обліку розуміють створення інформаціної системи підприємства з детально проробленими формами і методами комунікаційного зв’язку між підрозділами; забезпечення оперативності збору і обробки інформації; поточне планування діяльності структурних підрозділів; оперативний контроль за рівнем витрачання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

В подальшому розвиток і вдосконалення управлінського обліку проходило в рамках (межах) національних систем бухгалерського обліку різних країн. Розвиток західного обліку характеризується загальними тенденціями і специфічними рисами.

\x00B4

ійній базі управління.