Нормативна характеристика бухгалтерського обліку, Детальна інформація

З 1 січня 2000 року в У. почався процес реформування с-ми б/о та звітності.

З 01.01.2000 р. основними д-тами, які регламентують с-му б/о в У. є:

1. З-н У. від 16.07.99 р. № 996-XIV „Про б/о та фінансову звітність в У.”

2. Національні Положення (стандарти) б/о (далі П(С)БО).

3. Порядок надання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

4. План р-ків активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій п-в і організацій та розроблена до нього Інструкція із застосування, затверджені наказом Міністерства фінансів У від 30.11.99 р. № 291.

З-н У „Про б/о та фінансову звітність в У.” від 16 липня 1999 р. № 996-XIV визначає правові принципи регулювання, організації, ведення б/о і складання фінансової звітності в У. та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести б/о та подавати фінансову звітність згідно з чинним законодавством.

Стандарт перекладається з англійської мови як норма, зразок. Стосовно нормативної д-тації з б/о стандарт означає комплекс д-тально оформлених правил ведення обліку. Кожне з цих правил визначає термінологію, методи, способи, суть обліку спри відображенні того чи іншого явища.

Стандарт обліку – облікові правила та процедури, що стосуються виміру, оцінки і надання облікової інформації, розроблені відповідними професійними організаціями.

Стандарти обліку поділяються на два види: міжнародні та внутрішні (національні). Міжнародні стандарти б/о – стандарти, які розроблюються Комітетом міжнародних стандартів б/о (КМСБО) і рекомендовані до застосування. Внутрішні (національні) стандарти – нормативи з б/о, які видаються для внутрішнього користування окремою країною.

Бухгалтерський стандарт – це стандартні вимоги до методів і процедур ведення б/о.

Стандарти в основному відносяться до фінансового обліку та звітності.

В кожній країні розробкою принципів та стандартів займаються спеціальні організації.

В У. розробкою принципів та стандартів займається Мінфін У.

Стандарти б/о розглядають наступні питання:

1. Який мінімум інформації повинен бути наведений у фінансовій звітності, щоб на її основі можна було приймати різні управлінські рішення?

2. Як оцінювати статті фінансової звітності (активи, пасиви та інші показники)?

Структура Положень (стандартів) б/о в У. має наступний вигляд:

вступ – загальні положення;

опис сутності (розкривається зміст даного об’єкту, його визнання та способи оцінки, методи обліку тощо);

розкриття інформації, яка повинна обов’язково знайти відображення у звітності та примітках до неї;

необхідні пояснення (примітки), що регулюють процедуру практичного застосування окремих вимог, що складають основу того чи іншого положення (стандарту);

дата набуття чинності.

Кожне Положення присвячене окремій темі б/о.

В У. передбачається прийняти 25 П (С) б/о, які охоплюють всі діючі МСБО (Крім стандартів, які стосуються звітності банків і пенсійних фондів). Деякі національні стандарти об’єднують положення декількох МСБО, а в деяких випадках розробляються стандарти, зміст яких не має аналогу в міжнародних стандартах. Але всі національні стандарти базуються на МСБО та не суперечать їм.

3. Для складання фінансової звітності у відповідності до діючих нормативних актів та надання її користувачам керівництво п-ва формує облікову політику: обирає принципи, методи і процедури обліку таким чином, щоб достовірно відобразити фінансовий стан і результати діяльності підприємства та забезпечити зіставність показників фінансових звітів.

\

hO`

hO`