Державний контроль монопольної діяльності підприємств на товарному ринку, Детальна інформація

надання окремим підприємцям податкових та інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших підприємців, що призводить до монополізації ринку певного

товару;

обмеження прав підприємців щодо здобуття та реалізації товарів;

заборона чи введення обмежень відносно окремих підприємців або груп їх.

Дискримінацією підприємців є також укладення між органами влади і управління угод, створення структур державного управління або надання міністерствам, державним комітетам, іншим структурам державного управління повноважень для впровадження дій, що породжують недобросовісний монополізм.

Державна політика у сфері обмеження монополізму у підприємницькій діяльності, заходи щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки підприємців, які сприяють розвитку конкуренції, здійснюються уповноваженими на це органами влади і управління.

Демонополізація економіки України забезпечується спеціальною програмою, що є складовою частиною Єдиної комплексної програми розвитку України, яку затверджує Верховна Рада України.

Державний контроль за додержанням антимонопольного законодавства, захист інтересів підприємців від зловживання монопольним становищем та недобросовісної конкуренції здійснюються Антимонопольним комітетом України, створеним Верховною Радою України, якій він підпорядкований і підзвітний. У складі його є територіальні управління, які здійснюють контроль за додержанням антимонопольного законодавства у певному регіоні. Державним уповноваженим може бути громадянин України, який досяг ЗО років, має вищу юридичну чи економічну освіту, стаж роботи за фахом не менш як 5 років протягом останніх 10 років. Державних уповноважених призначають на строк 7 років не більш як на два строки підряд. Замість вибулого державного уповноваженого призначають лише на строк, що не закінчився у вибулого. Достроково звільнити з посади державного уповноваженого може Верховна Рада України за порушення законодавства або зловживання своїм службовим становищем.

Антимонопольний комітет України має право:

давати підприємцям обов'язкові для виконання розпорядження про припинення порушень антимонопольного законодавства і неправомірних угод між підприємцями, а органам управління — про скасування або заміну прийнятих ними неправомірних актів про припинення порушень і укладених ними угод, що суперечать антимонопольному законодавству;

здійснювати контроль за додержанням антимонопольних вимог при створенні, реорганізації або ліквідації монопольних утворень, а також при придбанні часток (акцій, паїв), що можуть призвести до монопольного становище підприємця на ринку;

вносити у відповідні органи влади і управління пропозиції щодо скасування ліцензій, припинення зовнішньоекономічних операцій підприємців у разі порушення ними антимонопольного законодавства;

давати розпорядження про накладання штрафів у разі порушення законодавства;

звертатися до суду чи арбітражу з позовами до підприємців у зв'язку з порушенням ними антимонопольного законодавства.

Рішення Антимонопольного комітету України і його територіальних управлінь є обов'язковими для виконання. Працівникам комітету надано право безпосереднього доступу до інформації органів влади і управління, а також підприємців з питань додержання антимонопольного законодавства. Підприємці, органи влади і управління зобов'язані на вимогу державних уповноважених Антимонопольного комітету України подавати документи, письмові та усні пояснення, іншу інформацію.

Комітет здійснює попередній контроль за створенням, реорганізацією і ліквідацією (приєднанням) підприємств, асоціацій, концернів, міжгалузевих, регіональних та інших об'єднань, відповідністю їхньої діяльності антимонопольному законодавству. Підприємець може придбати контрольний пакет акцій (більшість голосів) акціонерного товариства, яке займає монопольне становище, з обов'язковим повідомленням у місячний строк Антимонопольному комітету про це. Така ситуація може бути, коли підприємець має пай у іншому господарському товаристві, що має монопольне становище. Коли підприємці зловживають монопольним становищем на ринку, то комітет може винести рішення про примусовий поділ монопольних утворень.

Примусовий поділ не застосовується у таких випадках:

в разі неможливості організаційного або територіального відокремлення підприємств, структурних підрозділів або одиниць;

за умови наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підрозділів або одиниць, якщо частка внутрішнього обороту у загальному обсязі валової продукції підприємства становить менш як ЗО %. Розпорядження про примусовий поділ підприємства підлягає виконанню у встановлений строк, але не пізніше від шести місяців.

У складі Антимонопольного комітету України є науково-консультативна рада, на яку покладено розробку напрямів діяльності, організації, методології і методики контролю за додержанням антимонопольного законодавства, підготовку пропозицій щодо його застосування та удосконалення.

Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства підприємці несуть сплатою штрафів, вилученням незаконно одержаного прибутку, відшкодуванням збитків, заподіяних зловживанням монопольним становищем та недобросовісною конкуренцією.

Штрафи на підприємців накладаються Антимонопольним комітетом України за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання його розпоряджень про припинення порушень антимонопольного законодавства.

Законом України про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності передбачено також накладення Антимонопольним комітетом України стягнень на посадових осіб.

Посадові особи органів влади і управління, а також керівники підприємств несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за неподання, несвоєчасне подання інформації Антимонопольному комітету України і його територіальним управлінням або подання явно недостовірної інформації.

Прибуток, незаконно одержаний суб'єктами підприємницької діяльності від порушень законодавства про антимо-нопольну діяльність, стягується судом чи арбітражем до державного бюджету.

Збитки, заподіяні зловживанням монопольним становищем та недоброякісною конкуренцією, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у передбаченому законодавством порядку.

Отже, державний контроль за монопольною діяльністю підприємців є важливою формою економічного контролю, спрямованого на добросовісне партнерство у розвитку ринкових економічних відносин