Радянізація західноукраїнських земель і доля волинської інтелігенції у 1939 р., Детальна інформація
Радянізація західноукраїнських земель і доля волинської інтелігенції у 1939 р.
Із перших днів під приціл нової влади потрапила духовна інтелігенція. Вже 21 вересня 1939р. у селі Романів арештовано протоієрея В.Заха. Духовенство Волині, боючись репресій, перейшло на церковно-слов’янську мову відправ. Російська мова запанувала в церковному урядовані. Безбожна влада повела спланований наступ на Церкву та її діячів. Парафіяльні й монастирські землі реквізувалися, священиків обкладали величезними податками, за несплату яких – арешт і вивезення до Казахстану.
Найбільш сміливі священики у проповідях, незважаючи на смертельну небезпеку, говорили правду. Так, 21 листопада 1939р. на храмовому святі у селі Липно Луцького повіту, де настоятелем був о. прот. Марчевський, о.Віталій Сагайдаківський у слові до парафіян назвав більшовицьку ідеологію “явищем цілком новим, якісно не подібним на всі відомі види жорстокостей і насильств у світовій історії”. Пізніше за ці слова о.Віталію радянська влада приготувала подорож у Казахстан, але він урятувався втечею за Буг [1, 44].
Для поборення Церкви на новоприєднаних землях НКВС вдався до організації спеціальної агентурної мережі з єпископів, священиків, ксьондзів для розтління і профілактичної роботи серед церковників. Свавілля місцевої влади переходило всі межі. Наступ на Церкву викликав справедливе обурення серед віруючих.
Як засвідчують наведені вище й інші факти, сталінський режим приніс на західні українські землі масовий терор. Страх – один із найважливіших чинників тоталітарного режиму [11, 104]. Особливістю цього терору, спрямованого передусім проти місцевої інтелігенції – потенційних інакодумців, було те, що він планувався і направлявся на державному рівні.
Але ні страх, ні тортури не змогли залякати свідому частину суспільства у її прагненні до незалежності, справжньої волі. Все це, разом взяте, призводить до активізації руху опору новій владі, виразником якого стала ОУН, а з 1942р. – й Українська Повстанська Армія, створена на Волині.
Література
Борщевич В. Автономна Православна Церква на Волині. – Луцьк, 1998. – 98 с.
Бухало Г. “Просвіта” сіяла світло. – Рівне, 1994. – 48 с.
Гаврилюк О. Післявоєнні соціально-економічні процеси у селах Володимир-Волинського району очима їх мешканців//Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і Волинь. Матеріали IX наукової історико-краєзнавчої міжнародної конференції 20-23 січня 1998 р. Науковий збірник. – Луцьк, 1998. – С. 95-97.
ДАВО, ф. Р-293, оп. I, спр. 49.
ДАВО, ф. Р-6, оп. I, спр. 9.
Історія Волині з найдавніших часів до наших днів. – Львів, 1988. – 340 с.
Касьянов Г.В., Даниленко В.М. Сталінізм і українська інтелігенція (20-30-і роки). – К., 1991. – 96 с.
Літопис Волині. – Вінніпег, 1967. – Ч. 9.
Сергійчук В. Правда про “золотий вересень” 1939-го. – К., 1999. – 128 с.
Українська гімназія в Луцьку. Спогади. – Луцьк, 1998. – 120 с.
Ярош Б.О. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях 30-50-ті роки ХХ століття (історико-політологічний аспект). – Луцьк, 1995. – 176 с.
Volyhn Referats
Referats@360.com.ua
www.referaty.com.ua
for non-commercial use
Найбільш сміливі священики у проповідях, незважаючи на смертельну небезпеку, говорили правду. Так, 21 листопада 1939р. на храмовому святі у селі Липно Луцького повіту, де настоятелем був о. прот. Марчевський, о.Віталій Сагайдаківський у слові до парафіян назвав більшовицьку ідеологію “явищем цілком новим, якісно не подібним на всі відомі види жорстокостей і насильств у світовій історії”. Пізніше за ці слова о.Віталію радянська влада приготувала подорож у Казахстан, але він урятувався втечею за Буг [1, 44].
Для поборення Церкви на новоприєднаних землях НКВС вдався до організації спеціальної агентурної мережі з єпископів, священиків, ксьондзів для розтління і профілактичної роботи серед церковників. Свавілля місцевої влади переходило всі межі. Наступ на Церкву викликав справедливе обурення серед віруючих.
Як засвідчують наведені вище й інші факти, сталінський режим приніс на західні українські землі масовий терор. Страх – один із найважливіших чинників тоталітарного режиму [11, 104]. Особливістю цього терору, спрямованого передусім проти місцевої інтелігенції – потенційних інакодумців, було те, що він планувався і направлявся на державному рівні.
Але ні страх, ні тортури не змогли залякати свідому частину суспільства у її прагненні до незалежності, справжньої волі. Все це, разом взяте, призводить до активізації руху опору новій владі, виразником якого стала ОУН, а з 1942р. – й Українська Повстанська Армія, створена на Волині.
Література
Борщевич В. Автономна Православна Церква на Волині. – Луцьк, 1998. – 98 с.
Бухало Г. “Просвіта” сіяла світло. – Рівне, 1994. – 48 с.
Гаврилюк О. Післявоєнні соціально-економічні процеси у селах Володимир-Волинського району очима їх мешканців//Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і Волинь. Матеріали IX наукової історико-краєзнавчої міжнародної конференції 20-23 січня 1998 р. Науковий збірник. – Луцьк, 1998. – С. 95-97.
ДАВО, ф. Р-293, оп. I, спр. 49.
ДАВО, ф. Р-6, оп. I, спр. 9.
Історія Волині з найдавніших часів до наших днів. – Львів, 1988. – 340 с.
Касьянов Г.В., Даниленко В.М. Сталінізм і українська інтелігенція (20-30-і роки). – К., 1991. – 96 с.
Літопис Волині. – Вінніпег, 1967. – Ч. 9.
Сергійчук В. Правда про “золотий вересень” 1939-го. – К., 1999. – 128 с.
Українська гімназія в Луцьку. Спогади. – Луцьк, 1998. – 120 с.
Ярош Б.О. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях 30-50-ті роки ХХ століття (історико-політологічний аспект). – Луцьк, 1995. – 176 с.
Volyhn Referats
Referats@360.com.ua
www.referaty.com.ua
for non-commercial use
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021