Цінова еластичність попиту і пропозиції, Детальна інформація

1,91

1,11

0,56

8 4 32



14 3 42



22 2 44



32 1 32





Комбінація 5 гривен — 4 тис. центнерів, показує, що відсоткове зменшення ціни складає 20%, а відсоткове збільшення кількості запитуваної продукції — 100%.

Піставивши ці дані в формулу, отримуемо коефіцієнт еластичності, рівний 100/20, або 5. Однак в комбінації 4 гривни — 8 тис. центнерів відсоткове збільшення ціни становить 25%, а відсоткове зменшення кількості запитуваної продукції — 50%. Коефіцієнт еластичності складає в цьому випадку 50/25, або 2.

Хоча в обох випадках формула свідчить, що попит еластичний, ці дві комбінації ціна-кількість показують різний ступінь еластичності. В інших випадках (якщо, наприклад, повторити розрахунок у ціновому інтервалі від 3 до 2 гривен) формула покаже слабоеластичний попит за одної комбінації характеристик ціни і кількості і слабонееластичний попит — за іншої комбінації.

Щоб вийти із скрутного становища, необхідно взяти за основу обчислень середній із аналогічних рівнів ціни і кількостей запитуваної продукції. У випадку з ціновим інтервалом від 5 до 4 гривен базовими є ціна 4,5 гривни і кількість 6 тис. центнерів. Тоді відсоткова зміна ціни складе 22%, а відсоткова зміна кількості — близько 67%. Отже, коефіцієнт еластичності дорівнюватимє 3.

Замість того, щоб вимірювати еластичність в одній із крайніх точок цінового інтервалу, від 5 до 4 гривен, таке розв'язання дозволить оцінити еластичність у центральній точці інтервалу, який нас цікавить. Для зручності обчислень можна вдосконалити формулу еластичності, подавши її в такому вигляді:

Еп= Зміна кількості : Зміна ціна

Сума кількості

Сума цін



Згідно з цією формулою в стовпчику 5 підраховані коефіцієнти еластичності на основі даних про попит, що містяться в табл. 1.

Найпростішим способом перевірки еластичності попиту є визначення динаміки загальної виручки, або грошових надходжень,— сукупних видатків, з точки зору споживачів,— у разі зміни ціни продукції. Якщо попит еластичний, то зменшення ціни зумовить збільшення загальної виручки. Це пояснюється тим, що навіть за меншої ціни, що сплачується за одиницю продукції, приріст продажу виявляється більш ніж достатнім для компенсації втрат від зниження ціни.

З даних табл. 1 видно, що зниження ціни на одну гривну порівняно із початковою кількістю проданого зерна в 4 тис. центнерів веде до втрати 4 тис. гривен. Однак

зниження ціни збільшує обсяг продажу на 4 тис. центнерів, що дає додаткову виручку, яка дорівнюе 16 тис. гривен (4 тис. центнерів х 4 гривни). Таким чином, чисте зростання загальної виручки складе 12 тис. гривен.

Ці міркування слушні і в зворотньому випадку: якщо попит еластичний, то збільшення ціни призведе до зменшення загальної виручки. Пояснюеться це тим, що приріст загальної виручки, викликаний підвищенням ціни одиниці продукції, менший, ніж втрата виручки, пов’язана з паралельним скороченням продажу.

За нееластичного попиту зменшення ціни веде до зменшення загальної виручки. Невелике розширення продажу виявляється недостатнім для компенсації зниження виручки, отриманої з одиниці продукції, так що в кінцевому рахунку загальна виручка зменшується. З табл. 1 видно, що падіння ціни на одну гривну порівняно з початковою кількістю зерна, яка дорівнюе 22 тис. центнерів, веде до втрати 22 тис. гривен. Зростання обсягу продажу, який супроводжуе це зниження ціни, складае 10 тис. центнерів 1 в результаті дає додаткову виручку, яка дорівнюе 10 тис. гривен. У кінцевому рахунку чиста втрата складае 12 тис. гривен.

В умовах одиничної еластичності збільшення або зменшення ціни не міняє виручки. Втрата виручки, викликана зниженням ціни одиниці продукції, буде в точності компенсована відповідним розширенням продажу. І навпаки, приріст виручки, отриманий завдяки зростанню ціни одиниці продукції, може виявитися втраченим через скорочення попиту на продукцію.

Найважливішими чинниками, що впливають на цінову еластичність попиту, є:

— заммінність — чим більше добрих замінників даного продукту пропонується споживачеві, тим еластичнішим буде попит на нього;