Структура Луцько-Житомирської римо-католицької дієцезії в кінці XVIII - на початку ХХ ст., Детальна інформація

Жіночі

Штатні 1 1 1



Черниць 14 11 9



Заштатні 2 3 1



Черниць 31 39 11



Складено: [2; 3; 4; 6; 7].

Отже, католицтво було пануючим віросповідданям у Речі Посполитій, але із входженям її земель до складу Російської імперії вважалося терпимим. Царський уряд змушений рахуватися з магнатами та поміщиками цієї території, які в основному були католиками, з католицьким духовенством, яке при своїх костьолах та монастирях займалося вихованням молоді. Відносини уряду з католицизмом складалися по-різному, то вони були досить спокійними – як у часи Катерини ІІ та Павла І, то досить напруженими – при Миколі І, що було викликано участю католицького духовенства у повстанні 1830-1831 років і самовільним переходом частини уніатів у католицизм. Після придушеня повстання 1863 р. політика царизму стає ще більш жорсткішою стосовно римо-католицького духовенства. Всі ці події не могли не позначитися на територіально-адміністративному устрої римо-католицької церкви. Незважаючи на те, що в кінці XVIII на початку ХХ ст. структура римо-католицької церкви на Волині в основному зберігалася така ж, як і в минулі часи, але у зв’язку з тим, що після поділів Речі Посполитої перед російським урядом постала проблема включення Правобережної України, і у тому числі й Волині, в систему єдиної імперської держави, починається наступ на римо-католицизм. Встановлюється самовільний територіальний та адміністративний поділ, церква перетворюється на деравне відомство, усі сфери її діяльності регламентуються державними законами, ведеться цілеспрямована політика на зменшення впливу римо-католицької церкви в житті краю, на її знищення як такої.

Джерела та література

Державний архів Житомирської області, ф. 178, оп. 1, спр. 557.

Там само, оп. 2, спр. 631.

Там само, спр.771

Там само, оп. 4, спр. 95

Там само, оп. 7, спр. 367

Там само, спр 866.

Там само, спр. 3470

Центральний державний історичний архів у м. Києві, ф. 442, оп. 419, спр. 111.

Там само, спр. 113.

Там само, оп. 421, спр. 45

Там само, оп. 789, спр. 84.

Иноверцы в Волынской губернии. – К., 1863. – 22 с.

Обзор Волынской губернии за 1912 г. Приложение ко всеподданейшому отчету Волынского губернатора. – Житомир, 1913. – 183 с.