Україна – НАТО: питання співробітництва у невійськових сферах
(на прикладі Волинської області)
Питання співробітництва України з НАТО, на жаль, є занадто заідеологізованими та недостатньо відомими широкому загалу. Це, зокрема, стосується обізнаності населення нашої держави щодо невійськових сфер співробітництва України з Альянсом.
У той час співробітництво Укрвїни з Альянсом є широким та різноплановим. Ця різноплановість визначена у положеннях Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Хартією, зокрема, “передбачено проведення консультацій у таких невійськових сферах, як економічна та наукова, сфері планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру, у сфері захисту природного середовища, включаючи ядерну безпеку”.
Зокрема, у цьому дослідженні ми зупинимося на економічній, соціальній, науковій, інформаційній та культурній галузях співпраці Волинської області з країнами членами НАТО.
Економічний потенціал Волинської області у поєднанні з вигідним географічним розташуванням створює сприятливі умови не тільки для ефективної господарської діяльності у межах області, але й для проведення активної зовнішньоекономічної діяльності, сприяє залученню в економіку внутрішніх та зовнішніх інвестицій.
Станом на вересень місяць 2000 р. у господарський комплекс області залучено 32 іноземні інвестиції на суму 6,4 млн. дол. США. Це дає змогу активно проводити інноваційну діяльність. Протягом 2000 р. впроваджено у виробництво 310 конкурентноспроможних видів продукції та 52 нових технологічних процеси [1, 128].
Продукція волинського товаровиробника заявляє про себе не лише на ринках України, а й у країнах НАТО та ЄС. Суб’єкти господарювання області здійснюють зовнішньоторговельні операції з 61 країною світу. Обсяг зовнішньої торгівлі підприємств та організацій області за січень-липень 2000 року становив 306,3 млн. дол. США, а це у чотири рази перевищує цифру за відповідний період 1999 р. [1, 128].
У процесі західноєвропейської інтеграції поставлено питання про створення “Європи регіонів”. Ідеться про формування федерального типу наддержавної будови.
У такому федеральному утворенні відповідно до Маастрихтського договору на основі принципу субсидіарності додаткові компенсації передаються з наднаціонального й особливо національного - на регіональний рівень.
Безсумнівні успіхи в цій ділянці здобула й Волинська область, на практиці реалізуючи модель транскордонного співробітництва з Люблінським воєводством Польщі в рамках єврорегіону “Буг”.
Існує конкретна співпраця Волині і Польщі по реалізації багатогалузевих програм єврорегіону “Буг”. Наприкінці січня 1996 р. у Замості відбулося перше засідання українсько-польської міжурядової координаційної Ради з питань міжрегіонального співробітництва на рівні міністрів зовнішніх економічних зв’язків України і Польщі та керівництва єврорегіону “Буг”. Схвалено головні напрями і завдання по виконанню конкретних програм, а саме: будівництво автомагістралей, розбудова кордону та кордонної інфраструктури, охорона навколишнього середовища, гідрометеорологія, промислова кооперація, сільське господарство, наукове співробітництво та підготовка кадрів, співпраця в галузі культури, розвитку місцевого самоврядування. Зокрема, передбачено будівництво нового моста через річку Буг (автомобільний перехід Ягодин - Дорогуськ), сприяння розбудові швидкісної автомагістралі Варшава – Люблін – Хелм – Ковель – Київ і створенню інфраструктури широкої колії Катовіце – Ковель, реалізація спільної українсько-польської програми “Чистий Буг”, розвиток та охорона водноболотних угідь – місць поселення водоплавних птахів, які мають міжнародне значення (Шацькі озера, басейни річок Стохід і Прип’ять) та інші пропозиції. Рада позитивно оцінила роботу двох сторін у програмах єврорегіону “Буг” і розвиток взаємної співпраці у розбудові й модернізації прикордонних регіонів [5].
20 травня 1996 р. у Володимирі-Волинському відбулося друге засідання Ради єврорегіону “Буг”. На цей раз висловлювалася ціла низка цікавих пропозицій, зокрема у галузі обміну культурою. Вирішено перетворити музей Стравинського в Устилузі в осередок творчих зустрічей українських і польських митців, діячів культури. Водночас мери Володимира-Волинського і Грубешова проявили ініціативу – для тіснішого спілкування створити спілку мерів міст у рамках єврорегіону “Буг” [3].
Польська сторона високо оцінює діяльну участь прикордонних регіонів України у розвитку ділового партнерства з воєводами Польщі. Проявом цього стало вручення президенту України Л.Кучмі вищої польської нагороди для бізнесменів і ділових людей “Оскар Польського Бізнесу 1996” [9].
Програма спільних дій у рамках цього транскордонного об’єднання дійсно всебічна, тому що, крім аспектів торгівельно-економічного співробітництва, включає великий спектр інших питань: від створення спільних підприємств, взаємодії у сфеї освіти, науки, культури, територіального спрямування, самоуправління до охорони навколишнього середовища та історичних пам’яток, обміну інформацією.
Крім того, серед інвестиційних партнерів суб’єктів підприємництва Волині – 22 держави світу. Обсяги капіталу, що надійшли в її економіку з-за кордону протягом 1993-2000 рр. становлять понад 54 млн. дол. США. 89 % сукупного розміру інвестицій в область припадає на такі держави, як Польща, США, Словаччина. Досить помітною є присутність валютно-матеріальних ресурсів походженням з Німеччини, Бельгії, Нідерландів Великої Британії, Ірландії та Іспанії. Так, у цілому частка країн (членів) НАТО в інвестиційному потоці становить 55,6 % [1, 130].
За останні роки значно активізувалося інвестування об’єктів малого та середнього приватного бізнесу. Сьогодні в області налічується 216 господарсько-комерційних утворень, співзасновниками яких виступають представники ділових кіл 26 країн світу. Причому 39 % загальної кількості спільних підприємств створено за участю польських бізнесменів. Досягнувши певних позитивних результатів, область продовжує співпрацювати з міжнародними організаціями, інституціями, установами та бізнесовими колами зарубіжних країн над залученням інвестицій в економіку області. Зокрема, особливо плідно розвивається співробітництво з тими країнами, що входять до складу НАТО.
Так, найбільше інвестицій в економіку Волинської області вкладено в підприємство з іноземними інвестиціями АТЗТ “Троянда-Експрес” від фірми “Вестерн ЕН-АЙ-ЕС Ентерпрайз Фонд” США (4502,3 тис. дол. США), фірму “Терцет” – від німецької фірми “Spindler GmbH” (570,7 тис. дол. США), ВАТ “Камінь-Каширський маслозавод” – від німецької фірми “Єврорекс” (99 тис. німецьких марок), спільне українсько-польське підприємство “Агромоліннвест” (м. Луцьк) від громадянина Польщі Анджея Грабовскі (360 тис. дол. США) та інші [1, 130].
Одним із реальних шляхів активізації інвестиційних процесів є використання потенціалу спеціальних економічних зон. Це стосується насамперед територій пріоритетного розвитку у Волинській області, до якого належить місто Нововолинськ та селище Жовтневе, де Указом Президента України від 27 червня 1999 року з 1 січня 2000 р. запроваджено терміном на 30 років спеціальний режим інвестиційної діяльності, а також у м. Ковель, де, відповідно до Указу Президента України від 22 червня 1999 р., створена спеціальна економічна зона “Інтерпорт Ковель”. Тут передбачено встановлення податкових і митних пільг під реалізацію конкретних інвестиційних проектів на підставі відповідних договорів [1, 130-131; 4, 242].
Економічна співпраця є найбільш плідною формою партнерства між Україною і Польщею. Її зміцнення не може не цікавити НАТО як один з факторів посилення орієнтації нашої держави на Захід. Найактивніше обговорюється останнім часом можливість спільного будівництва нафтопроводу Одеса-Броди-Гданськ, залізничної колії Вроцлав - Київ, автобану Одеса - Гданськ та низки прикордонних переходів. Планується участь поляків у транспортуванні норвезького газу до України.
Завдяки польським інвестиціям уже у 2000 р. було введено в дію митний пропускний пункт Краковець – Корчова. На цьому фоні закономірний вигляд має зростання товарообміну між Україною та Польщею і поява тенденції до вирівнювання їхніх торгових балансів. Реальних обрисів набуває і можливість переходу від простої торгівлі до спільного виробництва продукції масового попиту. Необхідність цього підкреслив Прем’єр-міністр України В.Ющенко під час свого візиту у липні 2000 р. до міста Замость.
Таким чином, Польща перетворюється на своєрідного провідника у злитті України з Європою через НАТО. Регулярні контакти між нашими країнами дають змогу перевірити готовність вітчизняного законодавства, систем господарювання та державного управління до існування в європейському політико-правовому полі. Особливе значення у цьому процесі має допомога поляків Україні у проведенні адміністративної, військової, економічної реформ відповідно до стандартів країн-членів НАТО.
Проголошений європейськими державами Альянсу курс на розвиток транскордонної співпраці повністю співпадає із зацікавленістю України і Польщі у взаємних зв’язках. Станом на липень 2000 р. 20 областей України та воєводств Польщі уклали партнерські угоди, було підписано Декларацію про співробітництво між Асоціацією міст України та Спілкою міст Польщі; діє Українсько-польська Координаційна рада з питань міжрегіонального співробітництва.
Практичним виявом цієї взаємодії є робота міжнародних асоціацій, таких як “Карпатський єврорегіон” та єврорегіон “Буг”. До першого увійшли регіони Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини (асоційований член) і чотири області України – Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька. До другого – Люблінське воєводство Польщі, Волинська область і частина Республіки Білорусь. єврорегіон “Буг”, який почав функціонувати у вересні 1995 р., вітчизняні та закордонні експерти визнають найрезультативнішим з українських транскордонних об’єднань [4, 242].
Економічну, адміністративну, культурну співпрацю з усіма партнерами по участі в єврорегіонах (одним з найактивніших є Польща) в Україні контролює Інститут Схід – Захід. Окремо займається поглибленням зв’язків з Польщею (насамперед у гуманітарній сфері) заснований у січні 2000 р. Польський інститут у Києві – одне з 16 подібних представництв польського Міністерства закордонних справ у головних центрах Європи [4, 243].
До його завдань належить формування і промоція образу Польщі як сучасної і демократичної держави, що успішно реформує суспільний устрій, має певні досягнення у ринковій трансформації, посідає великий культурний і науковий потенціал, політично, економічно та військово готова до європейської інтеграції.
Досягнути цього планується передусім через презентацію в Україні всіх напрямів творчої активності поляків: артистичної, художньої, наукової і т.д. За короткий час свого існування Польський інститут встиг провести ряд резонансних культурницьких акцій. Наприклад, гастролі в Києві всесвітньо відомого композитора Кшиштофа Пендерецького, виступи модерних театральних колективів із Кракова, Познані, Варшави [4, 243].
Проте ознайомлення української громадськості з культурою Польщі, як і польської – з культурою України, відбувається в основному завдяки ініціативі різноманітних мистецьких фондів, органів місцевого та державного управління. Концерти музичних груп, окремих солістів, організація фестивалів, художніх і музейних та фото виставок, театральних вистав сприяє ліквідації негативних стереотипів в українсько-польських стосунках, налагодженню добросусідських відносин та усвідомленню місця наших народів у єдиній європейській та світовій спільноті.
Підсумовуючи наведені факти, можна зробити висновок, що українсько-польські стосунки у всіх сферах життя значно пожвавилися з часу прийняття Польщі до складу країн-учасників Північноатлантичного альянсу. Розвиваючись за принципами Стратегічної програми НАТО, Програми “Партнерство заради миру” та Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО, вони досягнули якісно нового рівня – рівня стратегічного партнерства.
Щодо соціально-економічної співпраці України з НАТО можна навести ще один яскравий приклад, а саме – у сфері соціальної адаптації звільнених у запас військовослужбовців.
|
Скачати "Реферат на тему Україна - НАТО: питання співробітництва у невійськових сферах (на прикладі Волинської області)"
