на четвертому — забезпечення виживання;
• стратегія маркетингу підприємства: на першому — проникнення на ринок, на другому — розвиток ринку, на третьому — захист своєї частки ринку, на четвертому — перехід на нові ринки та відхід у іншу сферу діяльності;
• стратегія маркетингових комунікацій:
на першому — привертання уваги споживачів до товару, розробка заходів щодо просування товарів на ринок через посередників,
на другому — залучення споживачів поліпшенням якості, упаковки товарів,
на третьому — активне просування товарів, поліпшення післяпродажних послуг, звертання уваги споживачів на окремі оригінальні атрибути товарів,
на четвертому — просування товарів через посередників;
• стратегія ціноутворення:
на першому — оптимізація ціни з урахуванням стратегії виведення товару на ринок (за активної — максимальна, за пасивної — мінімальна),
на другому — стабілізація ціни,
на третьому — різке зниження цін,
на четвертому — стабільні низькі ціни;
• стратегія рекламування:
на першому — створення інформованості про товар та підприємство,
на другому — створення пріоритетності даної марки,
на третьому — створення прихильності до даної марки, яка
має максимальний попит,
на четвертому — створення інформованості про розпродаж
за зниженими цінами;
• стратегія змін витрат на комунікації:
на першому — значні витрати за інтенсивного маркетингу, мінімальні — за пасивного,
на другому — зростання загальних витрат на товаропросування,
на третьому — зниження загальних витрат на товаропросування,
на четвертому — згортання витрат.
Ясна річ, що на практиці можливі відхилення від цих рекомендацій. Крім того, рекомендації розроблено для умов, коли життєвий цикл товарів є чітко визначеним і достатньо типовим. Але є товари з іншими закономірностями життєвого циклу (бум, крива захоплення, крива оновлення, крива моди, крива провалу тощо). Для таких товарів потрібні інші методи та прийоми маркетингової політики комунікацій.
|