Організація обліку розрахунків за електричну енергію

2 Контроль реальності записів:

всі виставлені рахунки відповідають відвантаженим товарам;

- всі виплачені компенсації відповідають здійсненим поверненням продукції або визнаним претензіям

3 Контроль правильності розрахунків:

рахунки виписано відповідно до затверджених цін, кількості відвантажених товарів, установлених законодавством податків та інших обов'язкових платежів;

- рахунки, по яких оплата викликає сумнів, швидко виявляються;

- рахунок за товари та самі товари відправлено на адресу одного і того самого підприємства (особи)

4 Контроль відповідності та своєчасності облікової реєстрації:

всі рахунки зареєстровано бухгалтером одночасно із здійсненням поставки (в одному і тому самому обліковому періоді);

бухгалтерські книги (журнали, відомості) правильно



підраховано; - правильно розраховано резерв сумнівних боргів та списано безнадійні борги з віднесенням їх на витрати звітного (поточного) періоду

5 Контроль правильності розподілу функціональних обов'язків персоналу клієнта, пов'язаних з реалізацією та обліком дебіторської заборгованості

6 Результати внутрішнього аудиту дебіторської заборгованості



Складено аудитором _________________________ _________________

(підпис) (дата)

Перевірено та схвалено менеджером (партнером) _________________________ _________________

(підпис) (дата)



Результати оцінки стану внутрішнього контролю дебіторської заборгованості мають бути задокументовані аудитором і подані у вигляді робочого документу (табл. 3.2).

На підготовчому етапі аудиту крім зазначених вище дій аудитору слід оцінити величину аудиторського ризику в цілому і при перевірці дебіторської заборгованості зокрема, тобто з'ясувати величину ймовірності того, що суттєві помилки, які є в обліку дебіторської заборгованості, можуть залишитись не виявленими і вплинуть на достовірність всієї фінансової звітності. Аудитор повинен визначитись, які методи і підходи він буде застосовувати. На нашу думку, найдоцільнішим є застосування таких методів: запит, тестування, вибіркова документальна перевірка та аналітичний огляд. Після цього аудитор може приступити до складання плану та програми перевірки дебіторської заборгованості (ННА 9 "Планування аудиту"), до яких можуть бути включені такі процедури:

оцінка правильності оформлення договорів на поставку продукції та розрахунків за неї;

перевірка поточного обліку дебіторської заборгованості і відображення її у звітності;

проведення контролю даних інвентаризації розрахунків з покупцями і підтвердженням сум дебіторської заборгованості;

перевірка розрахунків за претензіями і поверненню товарів покупцями;

- перевірка правильності кореспонденції рахунків при відображенні дебіторської заборгованості та ін.

На проміжному етапі аудиту дебіторської заборгованості аудитор аналізує правильність складання фінансової звітності і відображення в ній дебіторської заборгованості за дев'ять місяців звітного періоду і при виявленні суттєвих недоліків у письмовому вигляді інформує про це підприємство-клієнта з рекомендаціями по виправленню помилок. На цьому ж етапі більш докладно вивчається система внутрішнього контролю клієнта.

На етапі фізичної перевірки головна мета аудитора — впевнитись у реальному існуванні залишків дебіторської заборгованості і з'ясувати, кому вона належить. Для цього вибірково окремим дебіторам надсилаються листи-запити з проханням підтвердити чи назвати суму заборгованості (відповідно запити бувають відкриті та закриті). Ці запита можуть бути стандартної форми (наведено нижче).

Зразок