Інвестиційний клімат в Україні
Інвестиційний клімат в Україні
Тип документу: Реферат
Сторінок: 41
Предмет: Менеджмент
Автор: фелікс
Розмір: 158.6
Скачувань: 3382
Протягом поточного року не вдалося досягти минулорічних обсягів будівництва підприємствам Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Київської, Рівненської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської областей та м.Севастополя.
Основною причиною постійного зниження темпів будівельно-монтажних робіт залишається відсутність коштів у замовників. Так, в Луганській області призупинені роботи по програмі реструктуризації шахт, що здійснювались в минулому році (в 2000р. не виделені кошти з бюджету).
З цієї ж причини залишається скрутним становище в м.Севастополі, де виконані обсяги становлять лише половину минулорічних.
Лише на рівні 15% профінансовано роботи, виконані на будівництві Рівненської АЕС, які в загальних обсягах будівництва по області становлять більше 30%. Внаслідок цього обсяги будівельних робіт по Рівненській області в цілому зменшились на 31,2% порівняно з січнем-липнем 1999р.
У липні як і у попередні місяці п.р. в Україні не працювало кожне третє підприємство, а в Автономній Республіці Крим, Житомирській, Кіровоградській, Одеській, Тернопільській, Херсонській, Черкаській областях - кожне друге.
Більше половини (57%) працюючих будівельних підприємств за 7 місяців п.р. знизили темпи робіт проти відповідного періоду минулого року. Найбільша частка таких підприємств у Херсонській - 73,6%, Житомирській - 72,2%, Рівненській - 72,1% областях та м.Севастополі - 75,0 %.
Поліпшення інвестиційного клімату в Україні сприяло створенню нових робочих місць, що дозволило досягнути деякої стабілізації на ринку праці. Так, рівень зареєстрованого безробіття за липень знизився на 0,1 відсоткового пункту і становив 4,2% працездатного населення працездатного віку.
Найвищий рівень безробіття зберігався в Житомирській (7,8%), Рівненській та Сумській (по 7,0%), Чернігівській та Львівській (по 6,9%), Тернопільській (6,8%) областях, найнижчий - у містах Києві (0,8%), Севастополі ( 0,9%) та Одеській області (1,0%). Продовжує залишатися напружене становище на регіональних ринках праці. Найбільше навантаження на одне вакантне робоче місце спостерігалось у Львівській (80), Житомирській (56), Волинській (52), Рівненській (48), Тернопільській (46) та Закарпатській (42 особи) областях.
Нестабільна соціально-економічна ситуація в Україні негативно позначилася на природному прирості населення. Порівняно з І півріччям минулого року обсяг природного скорочення населення збільшився у 23 регіонах, і найбільше у Рівненській області (у 2,1 раза). Лише у Чернівецькій, Львівській, Тернопільській та Закарпатській областях у І півріччі п.р. спостерігалося зменшення природного скорочення відповідно на 0,1%; 4,7; 7,6 та 50,7 відсотка. Інтенсивність природного скорочення при середньодержавному значенні 8,8% змінюється від 1,0% у Закарпатській області до 14,0% у Чернігівській. Крім останньої області, найвищим рівнем природного скорочення характеризуються Луганська, Сумська, Полтавська, Донецька і Кіровоградська області (понад 12,0% у кожній).
На жаль, інвестиційний клімат України ше не настільки сприятливий для створення робочих місць, а тому дуже багато українців шукають кращої долі в інших країнах світу. Серед регіонів додатне сальдо міграції відмічалося у Дніпропетровській, Івано-Франківській, Полтавській областях, на території Севастопольської та Київської міськрад. У решті регіонів спостерігається міграційне скорочення населення, обсяг якого змінювався від 30 осіб у Чернігівській області до 2176 у Херсонській. За рахунок міграційного відпливу (як міждержавного, так і внутрішньодержавного) чисельність міського населення зменшилася на 33,6 тис. осіб, що становить 2,0 осіб на 1000 жителів [84].
Підсумовуючи сказане в розділі 2.3 необхідно наголосити, що у 2000 році відбулося поліпшення інвестиційного клімату в Україні, що позитивно відобразилося на соціально-економічній ситуації як в країні в цілому, так і в розрізі окремих регіонів, зокрема на розвитку промисловості, будівельного комплексу та інших видів економічної діяльності.
2.4. Роль прямих інвестицій зарубіжних країн в Україну і з України
у формуванні інвестиційного клімату в країні
Якщо капітальні вкладення в Україні всього по підприємствах і організаціях всіх форм власності і надалі скорочуються (в 1995 р. вони становили 15412 млн грн., в 1996 р. - 12370), то прямі іноземні інвестиції зростають.
Прямі іноземні інвестиції в Україну, згідно з даними Міністерства статистики України, становили на початок 1995 р. 483,5 млн $ США, на початок 1996 р. - 896,9 млн $ США, на початок 1997 р. - 1355,9 млн $ США. У порівнянні з іншими країнами світу це зовсім невисокі показники. В середньому на один адміністративний район прямі іноземні інвестиції становили, відповідно по названих вище датах, 0,99; 1,83 та 2,77 млн $ США. Величина названих показників говорить сама за себе і особливих коментарів не потребує. Найбільша кількість (395,2 млн $ США) і найбільша частка (29,2 %) іноземних інвестицій була спрямована у внутрішню торгівлю, на другому місці (166,6 млн $ США і 12,3 %) - харчова промисловість, на третьому (138,9 млн $ США і 10,2 %) - машинобудування і металообробка, на четвертому (74,7 млн $ США і 5,5 %) - охорона здоров'я (початок 1996 р.). Наведені дані є невтішними. Адже вкладання іноземних інвестицій у внутрішню торгівлю - це не що інше, як підготовка інфраструктури для реалізації імпортних товарів, які дуже часто є не тільки неякісними, але і перекривають можливості для виробницта аналогічних вітчизняних товарів. Вкладання інвестицій в харчову промисловість - це може і добре, але виходить, що і надалі більше як третина іноземних інвестицій, по-суті, просто проїдається.
Слід відмітити, що Україна залишиться і надалі в числі країн з високим рівнем попиту на іноземні інвестиції.
Агенство Міжнародного Співробітництва та інвестицій згідно з оцінками ефективності іноземних інвестицій поділило територію України (1997 р.) на 4 групи:
1. Території з дуже високою ефективністю іноземних інвестицій, тобто з ефективністю іноземних інвестицій на 35-40 % вищою, ніж середній рівень їх ефективності по Україні в цілому (м.Київ, м.Дніпропетровськ, Донецька, Запорізька, Одеська та Харківська області);
2. Території з високою ефективністю іноземних інвестицій (Львівська, Луганська, Черкаська, Київська області та Кримська автономія);
3. Території із середньою ефективністю іноземних інвестицій (Полтавська, Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська та Тернопільська області);
4. Території з низькою ефективністю іноземних інвестицій (всі інші області).
У І півріччі 2000р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 420,1 млн.дол.США прямих інвестицій, що на 58,6% більше, ніж у І півріччі 1999р., у тому числі з країн СНД та Балтії надійшло 5,3 млн.дол. (1,2% до загального обсягу), з інших країн світу - 414,8 млн.дол. (98,8%). Одночасно нерезидентами було вилучено капіталу на 80,2 млн. доларів.
Іноземні інвестиції вкладено в 7372 підприємства України. Майже три чверті усіх інвестицій здійснено у підприємства таких регіонів як: м.Київ - 1198,6 млн.дол., з них 430,1 млн.дол. (35,9%) - у внутрішню торгівлю, 175,9 млн.дол. (14,7%) - фінанси, кредит та страхування; Київська область - 302,2 млн.дол., з них 222,3 млн. дол. (73,6%) - у харчову промисловість; Донецька - 293,5 млн.дол., з них 115,7 млн.дол. (39,4%) - у чорну металургію, 52,5 млн.дол. (17,9%) - у харчову промисловість; Запорізька - 218,0 млн.дол., з них 162,4 млн.дол. (74,5%) - у машинобудування і металообробку (без промисловості медичної техніки); Полтавська - 211,1 млн.дол., з них 149,0 млн.дол. (70,6%) - у паливну промисловість; Одеська - 190,1 млн.дол., з них 36,6 млн.дол. (19,2%) - у внутрішню торгівлю, 30,3 млн.дол. (16,0%) - у транспорт, 24,0 млн.дол. (12,6%) - у харчову промисловість; Дніпропетровська - 184,3 млн.дол., з них 54,1 млн.дол. (29,3%) - у внутрішню торгівлю, 21,8 млн.дол. (11,8%) - у харчову промисловість.
Найбільші обсяги інвестицій здійснено з м.Севастополя - 46,1 млн.дол., Одеської області - 21,6 млн.дол., м.Києва - 7,4 млн.дол.США.
Нижче, в таблицях 4-7приводяться дані по регіональній структурі прямих інвестицій зарубіжних країн в Україну і по регіональній структурі прямих інвестицій зарубіжних країн з України.
Таблиця 4
Регіональна структура прямих інвестицій зарубіжних країн в Україну */
Інвестиції в Україну на 01.01.98, тис.дол. США Інвестиції в Україну на 01.01.98, у % до загального обсягу Інвестиції в Україну на 01.01.99, тис.дол. США Інвестиції в Україну на 01.01.99, у % до загального обсягу Інвестиції в Україну на 01.04.99, тис.дол. США Інвестиції в Україну на 01.04.99, у % до загального обсягу Інвестиції в Україну на 01.07.99, тис.дол. США Інвестиції в Україну на 01.07.99, у % до загального обсягу Інвестиції в Україну на 01.10.99, тис.дол. США Інвестиції в Україну на 01.10.99, у % до загального обсягу Інвестиції в Україну на 01.01.2000, тис.дол. США Інвестиції в Україну на 01.01.2000,у т.ч. підприємства, які випускають продукцію тис.дол. США Інвестиції в Україну на 01.01.2000, у % до загального обсягу В розрахунку на душу населення, дол.США
Україна 2063600,0 100,0 2810603,4 100,0 2815482,1 100,0 2935357,6 100,0 3122863,5 100,0 3270758,17 1785256,27 100,0 65,5
Основною причиною постійного зниження темпів будівельно-монтажних робіт залишається відсутність коштів у замовників. Так, в Луганській області призупинені роботи по програмі реструктуризації шахт, що здійснювались в минулому році (в 2000р. не виделені кошти з бюджету).
З цієї ж причини залишається скрутним становище в м.Севастополі, де виконані обсяги становлять лише половину минулорічних.
Лише на рівні 15% профінансовано роботи, виконані на будівництві Рівненської АЕС, які в загальних обсягах будівництва по області становлять більше 30%. Внаслідок цього обсяги будівельних робіт по Рівненській області в цілому зменшились на 31,2% порівняно з січнем-липнем 1999р.
У липні як і у попередні місяці п.р. в Україні не працювало кожне третє підприємство, а в Автономній Республіці Крим, Житомирській, Кіровоградській, Одеській, Тернопільській, Херсонській, Черкаській областях - кожне друге.
Більше половини (57%) працюючих будівельних підприємств за 7 місяців п.р. знизили темпи робіт проти відповідного періоду минулого року. Найбільша частка таких підприємств у Херсонській - 73,6%, Житомирській - 72,2%, Рівненській - 72,1% областях та м.Севастополі - 75,0 %.
Поліпшення інвестиційного клімату в Україні сприяло створенню нових робочих місць, що дозволило досягнути деякої стабілізації на ринку праці. Так, рівень зареєстрованого безробіття за липень знизився на 0,1 відсоткового пункту і становив 4,2% працездатного населення працездатного віку.
Найвищий рівень безробіття зберігався в Житомирській (7,8%), Рівненській та Сумській (по 7,0%), Чернігівській та Львівській (по 6,9%), Тернопільській (6,8%) областях, найнижчий - у містах Києві (0,8%), Севастополі ( 0,9%) та Одеській області (1,0%). Продовжує залишатися напружене становище на регіональних ринках праці. Найбільше навантаження на одне вакантне робоче місце спостерігалось у Львівській (80), Житомирській (56), Волинській (52), Рівненській (48), Тернопільській (46) та Закарпатській (42 особи) областях.
Нестабільна соціально-економічна ситуація в Україні негативно позначилася на природному прирості населення. Порівняно з І півріччям минулого року обсяг природного скорочення населення збільшився у 23 регіонах, і найбільше у Рівненській області (у 2,1 раза). Лише у Чернівецькій, Львівській, Тернопільській та Закарпатській областях у І півріччі п.р. спостерігалося зменшення природного скорочення відповідно на 0,1%; 4,7; 7,6 та 50,7 відсотка. Інтенсивність природного скорочення при середньодержавному значенні 8,8% змінюється від 1,0% у Закарпатській області до 14,0% у Чернігівській. Крім останньої області, найвищим рівнем природного скорочення характеризуються Луганська, Сумська, Полтавська, Донецька і Кіровоградська області (понад 12,0% у кожній).
На жаль, інвестиційний клімат України ше не настільки сприятливий для створення робочих місць, а тому дуже багато українців шукають кращої долі в інших країнах світу. Серед регіонів додатне сальдо міграції відмічалося у Дніпропетровській, Івано-Франківській, Полтавській областях, на території Севастопольської та Київської міськрад. У решті регіонів спостерігається міграційне скорочення населення, обсяг якого змінювався від 30 осіб у Чернігівській області до 2176 у Херсонській. За рахунок міграційного відпливу (як міждержавного, так і внутрішньодержавного) чисельність міського населення зменшилася на 33,6 тис. осіб, що становить 2,0 осіб на 1000 жителів [84].
Підсумовуючи сказане в розділі 2.3 необхідно наголосити, що у 2000 році відбулося поліпшення інвестиційного клімату в Україні, що позитивно відобразилося на соціально-економічній ситуації як в країні в цілому, так і в розрізі окремих регіонів, зокрема на розвитку промисловості, будівельного комплексу та інших видів економічної діяльності.
2.4. Роль прямих інвестицій зарубіжних країн в Україну і з України
у формуванні інвестиційного клімату в країні
Якщо капітальні вкладення в Україні всього по підприємствах і організаціях всіх форм власності і надалі скорочуються (в 1995 р. вони становили 15412 млн грн., в 1996 р. - 12370), то прямі іноземні інвестиції зростають.
Прямі іноземні інвестиції в Україну, згідно з даними Міністерства статистики України, становили на початок 1995 р. 483,5 млн $ США, на початок 1996 р. - 896,9 млн $ США, на початок 1997 р. - 1355,9 млн $ США. У порівнянні з іншими країнами світу це зовсім невисокі показники. В середньому на один адміністративний район прямі іноземні інвестиції становили, відповідно по названих вище датах, 0,99; 1,83 та 2,77 млн $ США. Величина названих показників говорить сама за себе і особливих коментарів не потребує. Найбільша кількість (395,2 млн $ США) і найбільша частка (29,2 %) іноземних інвестицій була спрямована у внутрішню торгівлю, на другому місці (166,6 млн $ США і 12,3 %) - харчова промисловість, на третьому (138,9 млн $ США і 10,2 %) - машинобудування і металообробка, на четвертому (74,7 млн $ США і 5,5 %) - охорона здоров'я (початок 1996 р.). Наведені дані є невтішними. Адже вкладання іноземних інвестицій у внутрішню торгівлю - це не що інше, як підготовка інфраструктури для реалізації імпортних товарів, які дуже часто є не тільки неякісними, але і перекривають можливості для виробницта аналогічних вітчизняних товарів. Вкладання інвестицій в харчову промисловість - це може і добре, але виходить, що і надалі більше як третина іноземних інвестицій, по-суті, просто проїдається.
Слід відмітити, що Україна залишиться і надалі в числі країн з високим рівнем попиту на іноземні інвестиції.
Агенство Міжнародного Співробітництва та інвестицій згідно з оцінками ефективності іноземних інвестицій поділило територію України (1997 р.) на 4 групи:
1. Території з дуже високою ефективністю іноземних інвестицій, тобто з ефективністю іноземних інвестицій на 35-40 % вищою, ніж середній рівень їх ефективності по Україні в цілому (м.Київ, м.Дніпропетровськ, Донецька, Запорізька, Одеська та Харківська області);
2. Території з високою ефективністю іноземних інвестицій (Львівська, Луганська, Черкаська, Київська області та Кримська автономія);
3. Території із середньою ефективністю іноземних інвестицій (Полтавська, Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська та Тернопільська області);
4. Території з низькою ефективністю іноземних інвестицій (всі інші області).
У І півріччі 2000р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 420,1 млн.дол.США прямих інвестицій, що на 58,6% більше, ніж у І півріччі 1999р., у тому числі з країн СНД та Балтії надійшло 5,3 млн.дол. (1,2% до загального обсягу), з інших країн світу - 414,8 млн.дол. (98,8%). Одночасно нерезидентами було вилучено капіталу на 80,2 млн. доларів.
Іноземні інвестиції вкладено в 7372 підприємства України. Майже три чверті усіх інвестицій здійснено у підприємства таких регіонів як: м.Київ - 1198,6 млн.дол., з них 430,1 млн.дол. (35,9%) - у внутрішню торгівлю, 175,9 млн.дол. (14,7%) - фінанси, кредит та страхування; Київська область - 302,2 млн.дол., з них 222,3 млн. дол. (73,6%) - у харчову промисловість; Донецька - 293,5 млн.дол., з них 115,7 млн.дол. (39,4%) - у чорну металургію, 52,5 млн.дол. (17,9%) - у харчову промисловість; Запорізька - 218,0 млн.дол., з них 162,4 млн.дол. (74,5%) - у машинобудування і металообробку (без промисловості медичної техніки); Полтавська - 211,1 млн.дол., з них 149,0 млн.дол. (70,6%) - у паливну промисловість; Одеська - 190,1 млн.дол., з них 36,6 млн.дол. (19,2%) - у внутрішню торгівлю, 30,3 млн.дол. (16,0%) - у транспорт, 24,0 млн.дол. (12,6%) - у харчову промисловість; Дніпропетровська - 184,3 млн.дол., з них 54,1 млн.дол. (29,3%) - у внутрішню торгівлю, 21,8 млн.дол. (11,8%) - у харчову промисловість.
Найбільші обсяги інвестицій здійснено з м.Севастополя - 46,1 млн.дол., Одеської області - 21,6 млн.дол., м.Києва - 7,4 млн.дол.США.
Нижче, в таблицях 4-7приводяться дані по регіональній структурі прямих інвестицій зарубіжних країн в Україну і по регіональній структурі прямих інвестицій зарубіжних країн з України.
Таблиця 4
Регіональна структура прямих інвестицій зарубіжних країн в Україну */
Інвестиції в Україну на 01.01.98, тис.дол. США Інвестиції в Україну на 01.01.98, у % до загального обсягу Інвестиції в Україну на 01.01.99, тис.дол. США Інвестиції в Україну на 01.01.99, у % до загального обсягу Інвестиції в Україну на 01.04.99, тис.дол. США Інвестиції в Україну на 01.04.99, у % до загального обсягу Інвестиції в Україну на 01.07.99, тис.дол. США Інвестиції в Україну на 01.07.99, у % до загального обсягу Інвестиції в Україну на 01.10.99, тис.дол. США Інвестиції в Україну на 01.10.99, у % до загального обсягу Інвестиції в Україну на 01.01.2000, тис.дол. США Інвестиції в Україну на 01.01.2000,у т.ч. підприємства, які випускають продукцію тис.дол. США Інвестиції в Україну на 01.01.2000, у % до загального обсягу В розрахунку на душу населення, дол.США
Україна 2063600,0 100,0 2810603,4 100,0 2815482,1 100,0 2935357,6 100,0 3122863,5 100,0 3270758,17 1785256,27 100,0 65,5