Михайло Батіг – представник літературної ниви з Тлумаччини

потріскане дзеркало

не бажає лукавити.

Коли приходить ніч

без стуку

вона входить

у мій дім

моя кров

розпечена лава

замерзає кригою

поперек горла

мій крик

захлинається тихо

у власнім шаленстві

до мене

приходить ніч

твого великого міста

вона приносить мені

не молитву

а древні гріхи князів

не ікони

а ідолів

умитих гарячим вином

ніч

плаче на моїм плечі

криком цнотливих полонянок

котрих за обідом

ґвалтують

захмелілі старі

печеніги

ніч