Закон України Про Комплексну програму утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках

Як свідчить міжнародна практика, ефективне функціонування

транзитної системи залежить від національного законодавства, що

відповідає загальноприйнятим міжнародним нормам, його

стабільності, оптимальної тарифно-цінової та податкової політики у

цій сфері, розвинутої транспортної інфраструктури міжнародного

значення та обладнаних на високому технічному рівні пунктів

пропуску через кордони, використання прогресивних, побудованих на

логістичних принципах технологій перевезень і переробки вантажів,

сучасних систем організації документообігу, розрахунків,

інформаційного забезпечення.

Технологічні потужності національної транспортної

інфраструктури дають можливість щороку перевозити залізницями,

внутрішнім водним та автомобільним транспортом і переробляти в

портах понад 60-70 млн. тонн та доставляти трубопровідним

транспортом близько 200 млн. тонн транзитних вантажів. Однак

фактичні обсяги транзиту становлять лише 200 млн. тонн, тобто

наявний транзитний потенціал України використовується на 70

відсотків, а на транспорті загального користування (без

трубопроводів) - лише на 50 відсотків.

За оцінками міжнародних експертів ООН та ЄС та прогнозами

Ради по вивченню продуктивних сил Національної академії наук

України, до 2010 року очікується збільшення товарообміну за

напрямками європейської вісі "Північ-Південь" на 25-30,

євразійської - на 30-35 відсотків. У зв'язку з цим можливе

відповідне збільшення транзитних перевезень територією України.

Прогнозні оцінки їх обсягів у 2005-2010 роках наведено в

таблиці 1.

Таблиця 1

Обсяги транзитних перевезень територією України

(млн. тонн)