Сучасні технології менеджменту

- відмова від пріоритету класичних принципів шкіл менеджменту, згідно з якими успіх підприємства визначається передусім раціональною організацією виробництва продукції, зниженням витрат, розвитком спеціалізації, тобто впливом управління на внутрішні чинники виробництва. Замість цього першорядною стає проблема гнучкості і адаптованості до постійних змін зовнішньої середи. Значення чинників зовнішнього середовища різко підвищується в зв'язку з ускладненням всієї системи суспільних відносин ( в тому числі політичних, соціальних, економічних), що складають середовище менеджменту організації.

- використання в управлінні теорії систем, що полегшує задачу розгляду організації в єдності її складових частин, які нерозривно пов'язані із зовнішнім світом. Головні передумови успіху підприємства знаходяться у зовнішньому середовищі, причому кордони з нею є відкритими, тобто підприємство залежить в своїй діяльності від енергії, інформації і інших ресурсів, що поступає ззовні. Щоб функціонувати, система повинна пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі .

- застосування до управління ситуаційного підходу, згідно з яким функціонування підприємства обумовлюється реакціями на різні за своїй природою впливи ззовні. Центральний момент тут -- ситуація, тобто конкретний набір обставин, які впливають істотний чином на роботу організації в даний період часу. Звідси випливає визнання важливості специфічних прийомів виділення найбільш значущих чинників, впливаючи на які, можна ефективно досягати мети.

- нова управлінська парадигма приділяє величезну увагу таким чинникам, як лідерство і стиль керівництва, кваліфікацію і культуру працюючих, мотивація поведінки, взаємовідношення в колективі і реакція людей на зміни.

Орієнтація на нові умови і чинники розвитку знайшла відображення в принципах менеджменту, формулювання яких показує роль людини, що зросла, його професіоналізму, особистих якостей, а також всієї системи взаємовідносин людей в організаціях. Наприклад, в складі найважливіших принципів, якими рекомендується користуватися менеджерам в останньому десятиріччі потокового віку, нерідко називаються наступні:

- доброзичливе відношення менеджерів до всіх працюючих в організації;

- відповідальність менеджерів всіх рівнів за успішну діяльність організації;

- комунікації ( горизонтальні і вертикальні) як всередині, так і за межами організації;

- створення атмосфери відвертості, чесності, довір'я людям;

- сприяння реалізації їх талантів і прагнення до постійного вдосконалення, як особистої роботи, так і роботи організації.

Практичне втілення нових принципів управління вельми складне і вимагає радикального перегляду всієї філософії бізнесу, зміни психології працюючих ( в тому числі менеджерів ), підвищення їх кваліфікації і зростання особистого потенціалу. (26(

3.3. Наукові підходи до менеджменту.

Ефективність менеджменту визначається, передусім, обґрунтованістю підходів і методів.

Аналіз теорії і практики управління різними об'єктами дозволяє встановити необхідність застосування до менеджменту 13 наукових підходів (таблиця 3):

Таблиця 3.

НАЗВА КОРОТКИЙ ЗМІСТ

Адміністративний При адміністративному підході регламентуються функції, права, обов'язки, елементи системи менеджменту в нормативних актах.

Відтворюваль

ний Відтворювальній підхід орієнтований на постійне поновлення виробництва товару для задоволення потреб ринку з меншими витратами.

Динамічний При динамічному підході об'єкт управління розглядається в діалектичному розвитку, в причинно - слідчих зв'язках.

Інтеграційний При інтеграційному підході встановлюються взаємозв'язки між окремими підсистемами і елементами системи менеджменту, рівнями, суб'єктами управління.

Кількісний Суть кількісного підходу полягає у використанні кількісних оцінок при допомозі математичних, статистичних, інженерних розрахунках і т.д.



Комплексний При комплексному підході враховуються технічні, економічні, соціальні і інші аспекти менеджменту.

Маркетинговий Маркетинговий підхід передбачає орієнтацію керуючої підсистеми на споживача

Нормативний При нормативному підході встановлюються нормативи в управлінні

Поведінковий Поведінковий підхід полягає в тому, щоб допомогти працівнику усвідомити власні можливості.

Процесний При процесному підході управління розглядається як сукупність взаємопов'язаних функцій.

Системний При системному підході будь-яка система розглядається як сукупність взаємопов'язаних елементів.

Ситуаційний Ситуаційній підхід передбачає, що застосування різних методів управління визначається конкретною ситуацією.