Педро Кальдерон де ла Барка “Життя – це сон”.

Гарний, мов пірната квітка,

Чи яка крилата вітка,

І шукає в небесах

Куди хоче мах, мах, мах –

По ефірному роздоллі;

Десь там є й кубельце долі

Хоч сиди, а хоч лиши...

В мене, Боже, більш душі,

Чом же маю менше волі?

Родиться у лісі звір

У плямистій гарній шкурі

(Мов чий пензель із натури

Змалював там знаки зір),

Поринає в світу вир

І жорстоким мимоволі

Стає в хижому околі,

Щоб себе оберегти...

В мене більше доброти,

Чом же маю менше волі?

Родиться у хвилі риба,

Німий виплодок морський;

Ніби човник той з луски,

Надриває часом з глибу,

Як, своєму вірна трибу,

Ходить, швидко чи поволі,

По підводнім видноколі

Між плавкого баговиння...

В мене більше розуміння,

Чом же маю менше волі?

Родиться в яру струмок,