РПС Тернопільської області

На більшості території області поширені широколистяні (дубові, грабові, букові) ліси, площа яких дорівнює близько 137 тис. гектарів. На півночі області переважають мішані ліси.

Лісистість складає 13,1%, що значно менше, ніж у середньому по Україні (15,6%) при нормі 15,5%.

Водні ресурси

Потенційні ресурси річкових вод області оцінюються в середньому за рік величиною 7,26, а в дуже маловодні роки – 4,10 км3. Вони формуються за рахунок притоку відповідно 5,45 і 2,70 км3, а також місцевого стоку – 1,81 та 1,05 км3 відповідно. Питомі місцеві ресурси на 1 км2 складають 131,2 тис. м3 і на одну людину – 1,55 тис м3. Об’єм підземних вод, зв’язаних з поверхневим стоком, який враховується в ресурсній частині водоресурсного балансу, становить 0,80 км3/рік, затверджені експлуатаційні запаси підземних вод – 0,09 км3/рік.

Водозабезпечення в області залежить від часового і територіального перерозподілу стоків водосховищами, ставками, водоводами, які подають воду в маловодні райони.

Головна річка – Дністер; його затоки – Золота Липа, Коропець, Стрипа, Джурин, Серет, Нічлава, Збруч. Місто Тернопіль розташоване на р. Сереті.

Екологічна ситуація Тернопільської області.

З погляду екологічно збалансованого соціально-економічного розвитку, Тернопільщина відноситься до числа регіонів з недостатнім рівнем економічного самозабезпечення, але з благополучним станом довкілля. На область припадає лише 0,25% від загальної кількості шкідливих викидів в атмосферне повітря і 0,16% скиду забруднених стічних вод. Тут практично відсутні значні сховища токсичних відходів. Водночас слід зазначити, що екологічне благополуччя є результатом не так ефективної природоохоронної діяльності, як низького рівня економічного розвитку, недостатнього розвою продуктивних сил області.

3. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарського комплексу території області.

3.1. Загальна характеристика господарського комплексу

У господарському комплексі Тернопільщини представлені промисловість та високоінтенсивне сільське господарство, а також сфера обслуговування та достатньо розвинена транспортна система. І хоча поки що область залишається однією з найбільш економічно відсталих в Україні, останнім часом в її економіці відбуваються певні позитивні зрушення.

Економіка Тернопільської області, починаючи з 1990 р., перебуває у глибокій економічній кризі. Причинами такого стану є: розрив старих господарських зв’язків і втрата традиційних ринків збуту; трансформація суспільного розвитку і невизначеність стратегічного напряму розвитку на початковому етапі проведення соціально-економічних перетворень; непослідовність і помилки у проведенні реформ; невизначеність головних напрямів структурної перебудови і непристосованість до особливостей функціонування у ринкових умовах; невідповідність ступеня розвитку ринкових структур потребам обслуговування; недостатня підтримка з боку держави малого і середнього бізнесу; недосконалість податкової політики, висока частка тіньової економіки тощо. Економічна криза негативно позначилась на темпах розвитку народного господарства, його структурі, ринку праці, рівні виробництва і споживання.

Поряд з цим, в економіці області намітились і позитивні тенденції: певна стабілізація економіки, зменшення рівня інфляції, формування основ багатоукладної економіки, створення бази ринкової інфраструктур та банківської системи, зростання ролі приватного підприємництва у створенні продукту і окремих видів доходів області.

Основу сучасного господарства Тернопільської області становить промисловість і агропромислові комплекси. Провідними галузями є харчова, машинобудівна та металообробна промисловість, зернове господарство, буряківництво та м’ясо-молочне тваринництво.

3.2. Промисловість Тернопільської області

Тернопільщина є промисловим регіоном. ЇЇ знаходження поблизу Львівсько-Волинського вугільного басейну та індустріального Прикарпаття сприяє розвитку різноманітних галузей промислового виробництва. Промисловість області є одним з найважливіших елементів єдиної системи економіки, і має величезний вплив на всі загальноекономічні показники.

За обсягом виробництва в галузевій структурі промисловості найбільше значення мають харчова, машинобудування і металообробка, легка, промисловість будівельних матеріалів та мікробіологічна промисловість.

Виробництво продукції промисловості

за видами діяльності у 2003р.

(відсотків до загального обсягу)





1 - добувна промисловість

2 - харчова промисловість та перероблення с/г продуктів

3 - легка промисловість

4 - виробництво виробів з деревини

5 - хімічна і нафтохімічна промисловість

6 - металургія та оброблення металу

7 - машинобудування

8 - виробництво та розподіл елекроенергії, газу та води